Заборгованість в секторі ВДЕ: шляхи виходу із кризи неплатежів

Заборгованість в секторі ВДЕ: шляхи виходу із кризи неплатежів

ВСТУП

Підписаний Урядом України «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики» (далі - Меморандум), а також прийнятий Парламентом Закон України 810-IX від 21.07.2020р. були спрямовані на врегулювання глибокої кризи неплатежів перед інвесторами у ВДЕ. Проте, ця задача була вирішена лише частково.

Упродовж трьох місяців, що передували прийняттю Закону, частка оплати виробникам ВДЕ досягла критичної позначки у 3-5%, а середній показник розрахунку за перше півріччя склав 25,7%. Після його імплементації розрахунки ДП «Гарантований покупець» з виробниками «зеленої» електроенергії суттєво покращилися, однак, надалі, згідно з прогнозами, залишатимуться на рівні 55%. Тобто, незважаючи на певні позитивні зрушення боргова ситуація залишається абсолютно неприйнятною.

У час, коли голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголошує новий, більш амбіційний план ЄС боротьби з парниковими газами, що передбачає їх зниження до 2030р. на 55% порівняно із 40% запланованих раніше (відносно 1990р.), Україна не може собі дозволити рухатися в протилежному напрямі.

У разі невжиття додаткових антикризових заходів реалістичним є сценарій за яким непогашена заборгованість перед «зеленою» генерацією наприкінці 2020р. складатиме більше 32,5 млрд.грн. Це призведе до її колапсу та може усунути Україну від магістрального європейського тренду реалізації програми «European Green Deal», що фактично відкине нашу державу на узбіччя цивілізаційного розвитку й зробить її економіку неконкурентоспроможною.

Аналітична доповідь «Комплекс необхідних рішень для збільшення частки ВДЕ в енергобалансі України» – продовження попередніх досліджень Разумков Центру з даної тематики, що мають на меті створення сприятливого інвестиційного клімату для досягнення Україною цілей Паризької кліматичної Угоди та у перспективі - вуглецевої нейтральності.

В даній роботі проведені дослідження головних причин боргової кризи у секторі ВДЕ, здійснено аналіз діючого правового поля та запропоновано першочергові заходи та рекомендації щодо подолання кризи неплатежів й виведення цього стратегічного важливого сектору енергетики на стабільну траєкторію розвитку.

 

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЕС – атомна електростанція
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВДЕ – відновлювальні джерела енергії
ВДР – сегмент ринку електричної енергії: внутрішньодобовий ринок
ВЕС – вітрові електростанції
ДД – сегмент ринку електричної енергії: двосторонні договори
ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄІБ – Європейський інвестиційний банк
ЄК – Європейська Комісія
ЄС – Європейський Союз
КМУ – Кабінет Міністрів України
МВФ – Міжнародний валютний фонд
млн. МВт-год. - Мільйон мегават на годину
млрд. грн – Мільярд гривень
НКРЕКП – Національна комісія, що здійснює державне регулювання на ринках енергетики і комунальних послуг
НПСВ – Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок
ОВДП – облігації внутрішньої державної позики
ОЕС – Об'єднана енергетична система України
ОСП – оператор системи передачі
ОСР – оператор системи розподілу
ПСО – покладання спеціальних обов'язків
ПУП – постачальник універсальних послуг
РДН – сегмент ринку електричної енергії: ринок на добу на перед
РФ – Російська Федерація
СЕС – сонячні електростанції
ТЕС – теплові електростанції
СО2- діоксид вуглецю
ENTSO-E –від англійського European Network of Transmission System Operators for Electricity, або європейська мережа системних операторів передачі електроенергії - організація, що об'єднала в липні 2009 року електричні мережі об'єднань ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA.
EUROPEAN GREEN DEAL (Європейська «зелена» угода) – це програма дій, яка передбачає досягнення нульового рівня викидів вуглецю до 2050р. та скорочення викидів парникових газів (ПГ) на 50%-55% до 2030р. (від рівня 1990р.), що базується на побудові сталої економіки та охоплює практично усі види діяльності ЄС. 

 

 

Розділ 1. Аналіз стану виконання положень «Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики» від 10.06.2020р., що став базовим документом для Закону України 810-IX. (економічний зріз)


Підписаний Урядом України «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики» (далі - Меморандум), а також прийнятий Парламентом Закон України 810-IX від 21.07.2020р. стали злагодженою реакцією органів державної влади на гостру кризу в енергетичній галузі, яка припала на І півріччя поточного року.

 

1.1. Причини укладання Меморандуму та прийняття Закону України 810-IX

Формат підтримки учасників сектору альтернативної енергетики у момент активного нарощування встановлених потужностей не був трансформований у саморегульовану модель, яка б гнучко реагувала на вартість доступних технологій та зміну цінової кон’юнктури ринку електроенергії.

Відтак, особливо гостро дана проблематика постала у період різкої втрати фінансової ліквідності ринку електроенергії, що було спричинено адміністративно-політичним втручанням та перманентними змінами у нормативно-правових актах. Правовий хаос відкрив можливість учасникам спотворювати торгові операції за рахунок продажу ресурсу, який не підкріплений фактичними обсягами генерації.

 Дані маніпуляції спричиняли штучне падіння цін у сегменті ринку доби наперед, що збільшувало різницю із «зеленим» тарифом більш ніж у 2,5 рази. Це призвело до браку обігових коштів і ризиків банкрутства підприємств теплової генерації, НАЕК «Енергоатом» та ДП «Гарантований покупець» [1].

Нівелюванню поняття конкурентного середовища та дефіциту коштів на ринку також сприяли: додаткові обмеження ДП«Гарантований покупець» в заявці на ринку доби наперед з продажу електроенергії АЕС[2]; застосування неринкових цінових обмежень; надзвичайно жорсткі ринкові обмеження для НАЕК «Енергоатом» (зобов’язання 85% від виробництва е/е реалізовувати за встановленими цінами); відкриття доступу білоруським та російським експортерам до ринку електроенергії України; збільшення квоти для продажу на РДН [3]; зменшення вдвічі тарифу на передачу та  зниження фінансових зобов’язань НЕК «Укренерго» перед учасниками ринку альтернативної енергетики [4]; адміністративно сформовані цінові диспропорції між ціною е/е для населення і промисловістю; недопрацьований механізм ринку допоміжних послуг.

 

1.2. Позитивні наслідки імплементації законодавчих змін

Показово, що період із найбільшою волатильністю ціни в сегменті РДН, співпадає із періодом стрімкого зростання заборгованості перед виробниками «зеленої» електроенергії [5], а зменшення різкого коливання ціни характерне для початку впровадження положень Меморандуму та Закону України 810-IX (рис. 1.1)

 

 

Рис. 1.1. Волатильність середньозважених цін на електроенергію в сегменті «ринку доби наперед»

 

Збільшенню рівня розрахунків із учасниками сектору альтернативної енергетики [6] сприяло виконання антикризового пакету, а також створення Національним банком України гнучких умов [7] для проведення фінансовими установами реструктуризації̈ кредитів, наданих боржникам, основним видом діяльності яких є виробництво "зеленої" електроенергії̈. Так, Постанова Правління НБУ від 18.08.2020р. №118 надає можливість застосування банками інструментів реструктуризації̈ незалежно від статусу проблемності боржника – виробника «зеленої» електроенергії.  Згідно із вимогами Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України вибір найприйнятніших інструментів врегулювання заборгованості є компетенцією банку (Постанова Правління від 18.07.2019р. №97).

В цілому, завдяки Меморандуму вдалося суттєво знизити фінансове навантаження на учасників ринку електроенергії за рахунок зменшення сумарного обсягу виплат за "зеленим" тарифом більше ніж на $2,3 млрд. (62 млрд. грн), та завдяки введенню відповідальності за небаланси і залучення сектору ВДЕ до балансування енергосистеми із відповідними  виплатами за належне виконання команд диспетчера НЕК «Укренерго».

 

1.3. Неврегульовані питання

Водночас, на сьогоднішній день існують неврегульовані питання, які можуть посилити проблематику виконання зобов`язань держави перед інвесторами. Перш за все, мова йде про проблеми формування поточного тарифу оператора системи передачі [8], розміру якого недостатньо для повного погашення накопиченої заборгованості у поточному році. Також потребує вдосконалення діюча модель ПСО, яка не дозволяє вирішити кризу неплатежів. Тому, у разі невжиття додаткових антикризових заходів,  реалістичним є сценарій (рис. 1.2) за яким рівень розрахунків у IV кварталі 2020р. буде близько 40%, а на початок наступного року непогашена заборгованість складатиме більше ніж 32,5 млрд. грн. Таким чином, дефіцит коштів ДП «Гарантований покупець» за результатами поточного року становитиме близько 41,4 млрд. грн, а борги перед НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» складатимуть  8,9  млрд. грн – (рис. 1.3).

 

Рис. 1.2. Фактичні та прогнозні темпи покриття заборгованості перед виробниками «зеленої» енергії у 2020р

 

 

 

Рис. 1.3. Загальна заборгованість на ринку електроенергії України (станом на 10.09.2020р.)

 

 

Рис. 1.4. Прогнозні темпи покриття заборгованості перед виробниками «зеленої» енергії у 2021р.

 

Рівень оплати товарної продукції на 2021р. складно прогнозований і менш оптимістичний[9] (рис. 1.4), зокрема, через оприлюднені проекти тарифів ПрАТ «НЕК «Укренерго» на наступний рік[10], які суперечать положенням Закону України 810-IX у частині порядку випуску облігацій внутрішньо-державної позики[11], визначення прогнозних обсягів споживання «зеленої металургії»[12], а також обмеження об’єктів ВДЕ.

Окремо слід звернути увагу на той факт, що у Європейському Союзі поняття «зелена металургія» активно почали застосовувати лише у 2019р., на фоні ухвалення «European green deal». Пізніше це знайшло своє продовження в проектах «Green Steel for Europe» [13] та «Green Metallurgy Project» [14]. Ці проекти, наразі, знаходяться на початковій стадії реалізації[15] та мають на меті розроблення дорожньої карти ЄС із досягнення кліматичної нейтральності виробниками металургійної продукції, учасниками ринків споживання та утилізації, а також суміжними секторами економіки.

Виходячи з цього, під час забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки та збереження позитивного іміджу України, доцільно уникати поточних спекуляцій навколо поняття «зелена металургія», а пільги надавати підприємствам цього сектору під реалізацію конкретних заходів із забезпечення декарбонізації, зокрема, в рамках фінансових проектів Європейського Союзу.

 

Проект «GreenSteelforEurope»

Даний проект спрямований на розробку технологічної дорожньої карти та визначення середньо- та довгострокових шляхів для декарбонізації металургійної промисловості. Проєкт також передбачає аналіз варіантів фінансування; оцінку економічного, соціального, екологічного та промислового впливу лідерських рішень варіантів політики ЄС. "Зелена сталь для Європи" спирається на детальний та чітко структурований робочий план з 5 робочих пакетів (WP). Завдяки своєму інноваційному підходу, що складається із комбінованої оцінки перспективних технологій, сценаріїв промислової трансформації, а також варіантів та наслідків політики, Green Steel для Європи буде ефективно сприяти стійкій декарбонізації металургійної галузі. Зрештою, проект допоможе позиціонувати ЄС як провідного постачальника низьковуглецевих продуктів, послуг та передових технологій у виробництві сталі, а також підтримає зелений перехід та боротьбу зі зміною клімату в глобальному масштабі.

 Законодавством України передбачена можливість набуттям окремими промисловими підприємствами статусу «зеленої металургії» і право сплачувати пільговий тариф ПрАТ «НЕК «Укренерго». Однак, незважаючи на відсутність переліку таких компаній, у проекті структури тарифів оператора системи передачі на 2021р закладається необґрунтований обсяг споживання «зеленою металургією» на рівні 878 400 МВт/год. Для того, щоб металургійне підприємство вважалося «зеленим» необхідним критерієм є ліміт викидів  250 кг СО2 на виробництво 1 т продукції. Цьому критерію може відповідати, у першу чергу, технологія електродугового виробництва сталі.

 

 

Рис. 1.5. Моделювання мінімального потенціалу втрати ВВП України за умови врегулювання боргової кризи сектору ВДЕ шляхом лише збільшення тарифу оператора системи передачі

 

Також варто зазначити, що врегулювання боргової кризи на ринку електроенергії за рахунок лише збільшення тарифів оператора системи передачі ймовірно призведе, вже у середньостроковій перспективі до втратищонайменше $1 млрд. (27 млрд.грн) середньорічного ВВП внаслідок зниження конкурентоздатності вітчизняної продукції (рис. 1.5) [16]. Отже, вирішення проблеми неплатежів може бути здійснено ефективним чином тільки в комплексі із усуненням недоліків діючої моделі ринку, зокрема, зменшенням перехресного субсидіювання, яке залишилось нам у спадок від попередньої моделі ринку.

 

 

Рис. 1.6. Моделювання потенціалу зростання ВВП України за умови врегулювання боргової кризи сектору ВДЕ шляхом зменшення волатильності ціни

 

Врегулювання кризи заборгованості для альтернативної енергетики сприятиме середньорічному приросту ВВП на $3 млрд. (більше 80 млрд.грн або близько 2%) (рис. 1.6). Такий показник буде досягатись за рахунок забезпечення повноцінного функціонування сегменту ВДЕ та збереження інвестиційного інтересу до України, який активує надходження приватних та кредитних коштів, а також сприятиме розвитку суміжних секторів економіки та зростанню доходу бюджетів усіх рівнів від сплати податків.

 

Вплив розвитку ВДЕ на залучення інвестицій в економіку країни та наповнення Державного бюджету

У вітчизняну альтернативну енергетику інвестували: Європейський банк реконструкції і розвитку (EBRD), китайська державна корпорація (CNBM), корпорація фінансування міжнародного розвитку США (DFC, раніше OPIC), Французький фонд (Proparco), Датський урядовий інвестиційний фонд для країн, що розвиваються (IFU), фінансові фонди Фінляндії (Finnfund) та Швеції (Swedfund), Нідерландська фінансова компанія розвитку (FMO), Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO), Норвезьке агентство гарантування експортних кредитів (GIEK) та інші. Починаючи з 2014р. по І квартал 2020р., завдяки сприятливим інвестиційним умовам та привабливій моделі підтримки сектору відновлюваної енергетики було залучено більше €6,1 млрд. інвестицій, включаючи близько €5,6 млрд. – у створення понад 6700 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики, зокрема, у 2019р. було інвестовано €3,7 млрд. для введення в експлуатацію 4505 МВт потужностей альтернативної електроенергетики. Сумарний обсяг інвестицій міжнародних компаній оцінюється на рівні €2,5 млрд. – це один з найкращих, за період незалежності України, прикладів успішного залучення іноземних інвестицій в національну економіку. Разом із розвитком альтернативної енергетики відбулось зростання сегментів національної економіки, які задіяні у виробництві електрообладнання, спеціального устаткування, кабельної продукції, а також надання фінансових та юридичних послуг. Це сприяло зменшенню рівня безробіття. За результатами 2019р., учасниками ринку альтернативної енергетики до бюджетів усіх рівнів було сплачено 19,8 млрд.грн, що у втричі більше за сплату податків вугільним сектором. У період 2009-2019рр., операторами установок ВДЕ до державного бюджету було сплачено 93,6 млрд. грн. Найбільша частка податків припала на ПДВ та ПДФО. Суттєвою відмінністю між податковим навантаженням на вугільну галузь та альтернативну енергетику, є сплата останніми одночасно податку на землю та екологічного податку. Варто зазначити, що за рахунок сплати земельного податку суб’єктами ринку альтернативної енергетикою, за умови розвитку сектору, надходження до бюджетів усіх рівнів неухильно зростатимуть.

 

 

Розділ 2. Аналіз економічних та політичних наслідків невиконання державою взятих зобов’язань у секторі «зеленої» енергетики

2.1. Значення для України новітніх амбіцій ЄС у рамках European Green Deal

Криза енергетичних ринків, спричинена економічним падінням внаслідок пандемії, перетворила  програму  вуглецевої нейтральності та енергетичний перехід на рятівну стратегію для виходу з цієї кризи. Нова стратегія ЄС (European Green Deal) проникає у всі сфери життя, заохочуючи до відповідального ставлення до ресурсів, відмову від інвестицій, які несуть кліматичні ризики.

Незважаючи на визначені Єврокомісією  досить амбітні цілі, нещодавно у плані виходу ЄС з кризи (16.09.2020р.) запропоновано деякі зміни до них. Варто відзначити істотно збільшений цільовий показник скорочення викидів парникових газів до 2030р. – з 40% до 55% (порівняно з 1990р.), завдяки чому ЄС зможе досягти кліматичної нейтральності до 2050р. і виконати зобов'язання згідно з Паризькою кліматичною угодою.

До середини 2021р. ЄК планує переглянути кліматичне та енергетичне законодавство ЄС, щоб воно «було прийнятним упродовж 55 років». У ньому будуть конкретизовані адміністративні правила, які сприятимуть вирішенню поставлених завдань. Планується розвивати торгівлю викидами СО2 і ВДЕ, підвищувати енергоефективність, реформувати оподаткування операцій, пов'язаних з виробництвом, торгівлею та використанням енергоресурсів.

Для України, щоб розраховувати на конкурентоспроможність її економіки, вкрай важливо рухатися у європейському тренді амбіцій програми EuropeanGreen Deal, включно, з новою водневою стратегією. Тому, врегулювання боргової кризи у секторі ВДЕ є життєво важливим питанням для перспектив розвитку соціально-економічного розвитку держави в цілому.

 

Вуглецеве регулювання

Очікується, що в кінці 2021 - початку 2022рр. ЄС запровадить  прикордонний податок (carbon border tax) на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом (carbon footprint). Це дозволить позбавити  постачальників з третіх країн можливої переваги перед постачальниками усередині ЄС, якщо вони заощаджуватимуть витрати  на «екологічних інвестиціях» у модернізацію виробництва. Така податкова практика покликана стимулювати інші країни фінансувати проекти, які не роблять згубного впливу на клімат і екологію.

Механізм регулювання вуглецевих кордонів допоможе гарантувати, що інші наслідуватимуть приклад ЄС. Подібна перспектива вже зараз змушує український уряд й бізнес зайнятися організацією національної системи торгівлі викидами. Така система створить умови для їх зниження через модернізацію виробництва, підвищення енергоефективності та реалізацію проектів поглинання парникових газів.

Збереження недоліків роботи ринку електричної енергії, вказаних у розділі 1, фактично призведе до фінансового колапсу сектору ВДЕ, що у середньостроковій та довгостроковій перспективі матиме серйозні економічні та геополітичні наслідки для України.

 

2.2. Економічні наслідки негативного сценарію

У середньостроковій й довгостроковій перспективі (від 3 років) слід очікувати збільшення непродуктивних витрат усіх секторів економіки на електроенергію, що відобразиться на підвищенні кінцевих цін та призведе до зростання енергетичної бідності [17] (рис. 2.1), а також загальної енергоємності ВВП [18]. Такий прогноз ґрунтується на оцінці прискорення деградації електроенергетичного сектору внаслідок відсутності перспектив інвестицій в інфраструктурну модернізацію та вимушене перекладання зростання непродуктивних витрат виробництва 1 кВт/год й зростаючих боргів на промисловість через підняття цін на електроенергію, що  своєю чергою тільки підсилюватиме боргову кризу. За вказаним сценарієм зростатимуть високими темпами збитки вітчизняної генерації й втрата нею фінансової стійкості й конкурентоспроможності.

 

 

Рис. 2.1. Динаміка споживання енергії на одну людину в Україні, Росії та країнах ЄС, ГДж

 

Загалом, неврегульовані боргові зобов’язання сектору ВДЕ спричинятимуть вже у наступні декілька років зростання витрат секторів економіки на електроенергію в середньому до 32%, що збільшить кінцеві ціни та рівень енергетичної бідності щонайменше на 15%. Водночас, поглиблюватиметься боргова криза в енергетиці.

Разом з тим, підвищення середнього значення витрат на електроенергію відносно ВВП із 7,7% до 10,7% відповідно, призведе до зростання енергоємності національної економіки. Наприклад, за таким сценарієм у 2023р. енергоємність буде на рівні 2019р.[19], а у 2027р. відповідатиме показникам 2012р. Починаючи із 2025р. відбуватиметься невиконання цільових показників Енергетичної Стратегії України до 2035р. в частині енергоємності [20] (рис. 2.2). Загалом, зростання енергоємності спричинить втрату конкурентоздатності української продукції на зовнішніх ринках, що безумовно впливатиме на темпи зростання ВВП та рівень безробіття.

 

 

Рис. 2.2. Моделювання впливу неврегульованих боргових зобов’язань сектору ВДЕ на зростання енергоємності ВВП за рахунок збільшення вартості енергоресурсів при одночасному зменшенні темпів розвитку національної економіки

 

 

Вплив споживання енергоресурсів на ВВП України

Основними споживачами енергоресурсів в Україні є промисловість (30,2% від сукупного енергоспоживання), побутовий (32,8%) та транспортний сектори (19,5%). На сьогодні в Україні нараховується біля 44 тис. промислових підприємств різних форм власності, у тому числі великих -239(0,5%), середніх-4854(10,8%), малих-39779(88,7%). Промисловість забезпечує близько 32 % загального випуску продукції та послуг, а також 25,7% валової доданої вартості та 15,1% робочих  місць.

 

 

Неврегульовані боргові зобов’язання сектору ВДЕ призведуть до браку коштів на реконструкцію та модернізацію об’єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі, зокрема генеруючих потужностей [21] в тому числі у рамках НПСВ [22]. Внаслідок цього, зменшаться експортні можливості нашої держави у частині поставок електроенергії на європейський ринок, а також призупиниться процес синхронізації енергосистеми України та ЄС. Це змусить збільшити обсяг імпорту  електроенергії та інших ресурсів із РФ та Білорусі [23] за неринковими цінами й цінами з великим політичним навантаженням.

Для прикладу, починаючи із 2027р., річна втрата ВВП складатиме від $9 млрд, а у 2040р. - $11 млрд [24] (рис. 2.3). Разом із цим матимуть місце макроекономічні наслідки, зокрема зменшення надходження іноземної валюти до України внаслідок падіння загального рейтингу інвестиційної привабливості нашої держави.

 

Рис. 2.3. Моделювання впливу неврегульованих боргових зобов’язань сектору ВДЕ на оновлення генеруючих потужностей України та втрату ВВП через можливе покриття дефіциту електроенергії за рахунок імпортних поставок

 

 

Вплив розвитку енергетичної галузі на інвестиційну привабливість України

Загальний розвиток вітчизняної енергетичної галузі сприяв тому, що Україна зайняла 64-сходинку в рейтингу інвестиційної привабливості Doing business-2020, покращивши позицію минулого року на 7 пунктів. Згідно з даними Світового банку, позитивні зміни мали 6 показників із 10 індикаторів, що враховуються при складанні рейтингу. Найбільший прогрес було продемонстровано за компонентою "захист міноритарних акціонерів" +27 пунктів та компонентою "отримання дозволу на будівництво" +10 пунктів. Крім цього, позитивні зрушення відбулись за такими індикаторами рейтингу: підключення до електромереж, міжнародна торгівля, реєстрація майна, доступ до кредитів.

 

2.3. Політичні наслідки

Політичні наслідки матимуть місце, зокрема, у частині ризиків зриву виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію із Європейським Союзом та Паризької кліматичної угоди. Це максимально ускладнить приєднання України до фінансових програм ЄС, пов’язаних із EuropeanGreenDeal [25], трансформацією вугільних регіонів та розвитком водневої енергетики[26]. Таким чином, відбуватиметься відхід від євроінтеграційного вектору розвитку нашої держави, який закріплений у Конституції України[27].

 

Фінансування програми GreenDeal та нові амбіції ЄС

Упродовж наступного десятиліття, згідно з даними Європейської Комісії, необхідно залучити щонайменше €1 трлн. Найбільша частка у розмірі близько  €503 млрд., має надходити з бюджету ЄС, ще €114 млрд. Євро від національних урядів (оскільки програми ЄС часто вимагають внеску від держав-членів), а решта $283 млрд. планується залучити за рахунок приватного сектору[28].

Україна, безпосередньо, не може розраховувати на значні кошти з бюджету ЄС, оскільки вони надаються країнам ЄС. Однак, ЄС традиційно володіє практичними фінансовими інструментами для країн не членів з метою реалізації пріоритетних програм: грантова допомога, кредити ЄБРР та ЄІБ, залучення коштів через зелені облігації, заохочення до інвестицій приватного капіталу тощо. 

Невиконання Україною своїх зобов’язань щодо розвитку ВДЕ матиме серйозні економічні й зовнішньополітичні наслідки через призупинення процесу  синхронізації енергосистем України та ЄС (в ENTSO-E), що вкрай негативним чином відобразиться на реалізації європейського вектору розвитку країни та змусить її нести додаткові витрати на створення «швидких резервів» які, в першу чергу, необхідні для забезпечення балансування внаслідок подальшого зростання приєднаної до ОЕС встановленої потужності ВДЕ. Варто нагадати, що Російська Федерація маючи близько 30% профіциту потужностей своєї енергетичної системи стратегічно зацікавлена в поступовому захопленні значної частки українського ринку електричної енергії.

У цьому контексті, великим геополітичним викликом є можливе укладання довгострокових контрактів з Білоруською АЕС на імпорт електроенергії в Україну, адже такі домовленості порушать європейську солідарність щодо блокування купівлі електроенергії з даної АЕС, що фактично контролюється російськими кредиторами (Білорусь не отримала згоду від Литви на будівництво)[29]. Окрім цього, комерційні поставки із РФ та Білорусі за демпінговими цінами сформують підґрунтя для значного скорочення робочих місць на українських шахтах та ТЕС, а також збільшують дефіцит коштів у компанії НАЕК «Енергоатом» та ДП«Гарантований покупець» відповідно.

Таким чином, питання заборони імпорту електроенергії з країн Митного Союзу відноситься до сфери безпеки й повинно вирішуватися виключно з точки зору захисту національних інтересів[30].

Загалом, вищеперераховані фактори суттєво позначаться на курсі національної валюти, уповільнять загальний розвиток вітчизняної економіки та послаблять енергетичну безпеку України, за рахунок зростання рівня імпортозалежності [31] та збільшення товарообігу із державою-агресором.

 

 

Розділ 3. Аналіз факторів боргової кризи на ринку електричної енергії: правовий аспект

Прийняття Закону України [32] 810-IX уповільнило динаміку накопичення боргів, але подолати кризові явища у частині своєчасних та повних платежів виробникам «зеленої» електроенергії не вдалося:  збільшується дефіцит коштів ДП «Гарантований покупець», які призначені для здійснення таких виплат, зростає дебіторська заборгованість Оператора системи передач (ОСП, ПрАТ НЕК «Укренерго»), неефективною є чергова перехідна модель спецобов’язків (ПСО), поглиблюються диспропорції у сегментах ринку електроенергії  та зростає кількість боргів.

У контексті стрімкого зростання встановленої потужності з ВДЕ  ще упродовж 2019р. відбувалося зволікання з впровадженням необхідних законодавчих змін та оновленням державної системи стимулювання ВДЕ. Варто згадати  затягування розгляду законопроектів та прийняття їх в такому варіанті, який вже не міг виправити ситуацію, а саме: можливість укладати договори pre PPA до кінця 2019р. та перехідний 2-3 річний термін для завершення проектів; відсутність відповідальності за створені небаланси.

Дотепер залишаються невирішеними технологічні питання: обмеження виробництва електроенергії з ВДЕ та нестача маневрових потужностей в ОЕС для балансування генерації з ВДЕ; впровадження системи прогнозування  виробництва електроенергії з ВДЕ тощо.

 

3.1. Аналіз законодавчої діяльності  з дати прийняття Закону № 810-ІХ

З моменту ухвалення Закону № 810-ІХ здійснювалися спроби вирішити проблеми ринку електричної енергії за допомогою низки законодавчих актів. Серед заходів, які покликані забезпечити погашення боргів на електроенергетичному ринку, варто відмітити набрання чинності Законом 16.07.2020р. Закону[33] №719 - IX «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електроенергії», завданням якого є врегулювання    питання кредиторської (28,1 млрд. грн.) та дебіторської (30,9 млрд грн.) заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електроенергії до 01.07.2019р. (ДП «Енергоринок»).

Однак, для погашення заборгованості крім механізмів, закріплених Законом  №719, потрібні також зміни до Податкового кодексу України, Державного бюджету України, Бюджетного кодексу України. У зв'язку з цим для врегулювання питань оподаткування погашення заборгованості, що виникла на оптовому ринку електричної енергії та забезпечення умов для сталих розрахунків на новому ринку електричної енергії Верховною Радою України розглянуто та відправлено на доопрацювання (17.09.2020р.) законопроєкт[34] №2389.

Зазначений законопроєкт передбачає доповнення Податкового кодексу України окремим підрозділом про особливості оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії. Також законопроєктом №2389 пропонується тимчасово, на період дії Закону України №719 - IX, не нараховувати штрафні санкції та передбачити списання податкового боргу.

Погашення заборгованості важливо для оздоровлення фінансового стану державних підприємств і покращення розрахунків вже на новому ринку електричної енергії. Однак, (03.09.2020р.) Верховною Радою України передано на друге повторне читання Проект Закону[35] (№2390) про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії).

Варто зазначити, що під час підготовки законопроєкту, який згодом став Законом  України  №719 – IX, для його реалізації, було розроблено ще законопроєкт[36] №2388 про внесення змін до Бюджетного кодексу України стосовно джерел формування спеціального фонду, але до нього депутати не повернулися у 2020р.

У законопроекті 2388 шляхом внесення змін до ст. 29 Бюджетного кодексу України пропонується зараховувати до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів акцизний податок з виробленої в Україні електричної енергії та спрямовувати зазначені кошти на погашення заборгованості, яка склалася на оптовому ринку електричної енергії до 01.07.2019р. Відповідно до чинних положень Бюджетного кодексу України,  такі кошти включаються до складу доходів загального фонду Державного бюджету України.

З огляду такий тривалий процес розгляду зазначених законопроєктів  виникає питання про можливість виконання Закону України  №719 – IX.

 

3.2. Зміни до правил ринку

У зв'язку з набранням чинності  закону № 810-IX про умови підтримки ВДЕ відновлюваної енергетики, Регулятор (НКРЕКП), схвалив зміни до Правил ринку, якими передбачається  визначення механізму здійснення оператором системи передачі компенсацій невідпущеної  електроенергії виробникам, які продають ресурс за «зеленим» тарифом або аукціонною ціною, під час виконання команд диспетчера на зменшення навантаження.

Згідно з проектом постанови[37], ОСП також повинен здійснити компенсації невідпущеної до 01.01. 2020 р. «зеленої» електроенергії.

Щодо форми надання команди про обмеження, то відповідно до інформації ОСП, на сьогоднішній день «диспетчер віддає команду на обмеження виробникам електроенергії з ВДЕ пропорційно всім об'єктам ВДЕ типу В, С, D у відсотках від встановленої потужності в залежності від фактичного рівня сумарної генерації об'єктів ВДЕ і величини небалансу, на яку необхідно розвантажити ці об'єкти з метою збереження операційної безпеки ОЕС України[38]».

Проект постанови містить методику розрахунків невідпущеної при виконанні команд диспетчера «зеленої» електроенергії, що передбачає розрахунковий та еталонний метод. Згідно з проектом методики, розрахунковий метод використовується тільки в тих випадках, коли неможливо здійснити розрахунок еталонним методом.

Розрахунок обсягу невідпущеної електроенергії здійснюється за спеціальними формулами за кожен період обмежень окремо.

 

3.3. Зміни до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами

Відповідно до чинного законодавства, відшкодування виплат за «зеленими» тарифами, крім тарифу на передачу ОСП, має здійснюватися і за рахунок  прибутків ДП «Гарантований покупець» від торгівлі на вільному ринку.

Постановою[39] Кабінету Міністрів  №887 від 28.09.20р. до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМ №499 від 05.06.19р., внесені зміни, які передбачають, зокрема, надання права ДП «Гарантований покупець» продавати на аукціонах електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.

Обсяги продажу електроенергії на аукціонах розраховуються гарантованим покупцем і повинні складати не більше 90% обсягу виробництва електроенергії з альтернативних джерел в розрахунковому місяці, затвердженого в Прогнозному балансі електроенергії ОЕС України на відповідний рік.

Зазначені зміни покликані сприяти поліпшенню фінансового стану ДП «Гарантований покупець» й підвищенню рівня розрахунків з виробниками електроенергії з ВДЕ. Згідно з повідомленням, надання ДП «Гарантований покупець» можливості здійснювати продаж «зеленої» електроенергії за двосторонніми договорами дозволить:

• знизити надлишкову пропозицію електроенергії на ринку «на добу наперед» і стабілізувати ціноутворення на цьому ринку;

• зменшити обсяг електроенергії, яку ДП «Гарантований покупець» вимушено реалізує на балансуючому ринку з істотним дисконтом і затримкою оплати від НЕК «Укренерго» упродовж кількох місяців;

• поліпшити рівень розрахунків з виробниками за «зеленим» тарифом;

• надати можливість відповідальним споживачам перейти на «зелену» електроенергії.

 

Розділ 4. Пропозиції щодо правових механізмів погашення боргу перед виробниками ВДЕ

4.1. Першочергові заходи

ПередбаченеЗаконом  810-IX зниження «зелених» тарифів  зможе заощадити 7 млрд грн. на рік, але є недостатнім для забезпечення розрахунків за «зелену» електроенергію. Необхідним є вжиття низки заходів та застосування фінансових інструментів для виходу з платіжної кризи у секторі ВДЕ. За обставин, що склалися, зупинити лавиноподібне накопичення боргів доцільно за допомогою першочергових заходів, а саме:

 

4.1.1. Часткового фінансування оплати за вироблену енергію з ВДЕ з державного бюджету України.

Статтею 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (зміни внесені Законом № 810-ІХ від 21.07.2020р.) визначено, що Кабінет Міністрів України передбачає у державному бюджеті видатки на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, у розмірі не менше 20 % прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік.

Для виконання державою відповідних зобов’язань перед виробниками ВДЕ (згідно з Меморандумом) необхідно передбачити відповідні видатки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Пропонується збільшити вищезазначені суми видатків за бюджетною програмою «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України», які будуть спрямовані ДП «Гарантований покупець», що дозволить погасити 40% заборгованості» станом на 01.08.2020р., а також забезпечити повну та своєчасну оплату ДП «Гарантований покупець поточних зобов’язань перед виробниками ВДЕ протягом серпня – грудня 2020р.

Відповідно до розрахунків НКРЕКП[40] наданих Міністерству енергетики,  необхідно внести зміни до Державного бюджету України на 2020р. та передбачити видатки на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» для оплати електричної енергії, виробленої з ВДЕ, в обсязі 20 % від прогнозної  товарної продукції електричної енергії за період з серпня по грудень у сумі 3,86 млрд. грн. Відповідно до пояснювальної записки[41] до проекту Закону України «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2020р.  щодо підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», необхідно передбачити бюджетну програму  для фінансової підтримки ДП «Гарантований покупець»  у розмірі не менше 10,64 млрд. грн.

Що ж до Державного бюджету України на 2021р., пропонуються два варіанти: 1)  передбачити видатки на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» для оплати електричної енергії, виробленої з ВДЕ, в обсязі 20 % від прогнозної  товарної продукції електричної енергії у 2021р.  у сумі 11,6 млрд. грн; при цьому відбудеться зростання  тарифу на передачу щонайменше на 4 коп/КВт -год. 2) передбачити видатки на фінансову підтримку ДП «Гарантований покупець» для оплати електричної енергії, виробленої з ВДЕ, в обсязі 30% від прогнозної  товарної продукції електричної енергії у 2021р.  у сумі 17,4 млрд. грн, що дозволить утримати зростання тарифу на послуги передачі.

 Прийняття проекту Закону про внесення змін до Держбюджету  дозволить:

  • уникнути подальшого зростання заборгованості ДП «Гарантований покупець» та поглиблення кризи неплатежів перед виробниками ВДЕ;
  • створити умови для мінімізації зростання тарифу ПрАТ «НЕК Укренерго» за передачу електричної енергії, що забезпечить стабільну роботи ОЕС України та фінансову стабільність споживачів у енергоємних секторах економіки.

 

4.1.2. Застосування механізму ОВДП (випуск облігацій внутрішньої державної позики України)

На засіданні антикризового штабу (18.09.2020р.) обрано механізм погашення боргів ДП «Гарантований покупець» перед виробниками електроенергії з ВДЕ, а саме: за рахунок Державного бюджету (згідно із Законом 810-IX може бути погашено не менше 20% боргів за «зеленим»тарифом), а також випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 19,6 млрд грн.  Згідно з поданим 24.09.2020р. законопроектом[42] (№4151), після випуску Міністерством фінансів ОВДП на вказану суму кошти  мали бути передані в якості субсидії ПрАТ НЕК «Укренерго» для погашення боргу перед ДП «Гарантований покупець», який своєю чергою має погасити борг перед виробниками ВДЕ. Для цього було запропоновано збільшити граничний розмір дефіциту Державного бюджету на 2020р.  з 298,4 до 318 млрд грн., а граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України – збільшити з  23.910.209,3 тис до 43.510.209,3 тис. грн. (Додаток 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020р.»)[43]

Щодо дефіциту Державного бюджету, відомо, що у 1 кв. 2020р. у зв’язку з поглибленням кризових явищ в економіці України, міжнародний валютний фонд (МВФ) повідомив про підтримку змін до Державного бюджету України, згідно з якими дефіцит збільшено майже утричі – до 300 млрд. грн. За даними Державної Казначейської Служби України, за період січень-вересень 2020р. дефіцит Державного бюджету[44] складає                        80,6 млрд. грн., тож цілком закономірно, що  у законопроєкті (№4151) про зміни до Закону про Державний бюджету на 2020р. передбачено  (ст. 16-1), що на обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування  Державного бюджету понад обсяги, встановлені Додатком 2 до Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Відповідно, необхідно збільшити статтю витрат «Фінансування за активними операціями» Додатку 2 на суму запланованого випуску ОВДП.

Варто зазначити, що всього від розміщення ОВДП на фінансування Державного бюджету залучено 219,7 млрд грн[45] (80,7% плану), що означає можливість випуску ОВДП у рамках поточного фінансування Державного бюджету на залишок (тобто 19,3%, або близько 6 млрд. грн) з метою покриття частини суми заборгованості (тобто 8,96 млрд. грн, що становить 40% боргу перед виробниками ВДЕ, який підлягає погашенню у 4 кв. поточного року). Таким чином, існує можливість використати обраний антикризовим штабом механізм погашення боргів ДП «Гарантований покупець»  і не зволікати з виконанням взятих державою зобов’язань перед інвесторами у ВДЕ.

 

4.1.3. Залучення на пільгових умовах кредитів європейських банків та державних банків України.

Ключовим завданням є знаходження джерел для поточних виплат виробникам ВДЕ за відпущену у серпні-вересні електроенергію у повному обсязі  і погашення  боргів (40% у 4 кв. 2020р., що складає  8,96  млрд. грн). Одним з таких джерел було визначено залучення на пільгових умовах кредитів європейських та українських банків під державні гарантії, але  17.09.2020р. Верховна Рада України  відхилила урядовий законопроект №3960[46] про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020р. щодо надання за рішенням уряду державних гарантій отримання ПрАТ НЕК «Укренерго» кредитів ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Відмова ВР України підтримати урядовий законопроект про надання держгарантій під кредити для погашення боргів перед об'єктами ВДЕ ставить під загрозу погашення заборгованості перед виробниками «зеленої» енергетики. Отже, необхідно розробити, зареєструвати та проголосувати відповідний законопроєкт (на заміну №3960).

Пропозиції щодо отримання кредитів або видатків з державного бюджету можуть розглядатися, але це тимчасові заходи. Однак, для стабільної оплати відновлюваної генерації в Україні потрібні постійні і надійні джерела для оплати «зеленого» тарифу.

 

4.1.4. Приведення тарифу на передачу електроенергії ПрАТ «НЕК Укренерго» до економічно обґрунтованого рівня з урахуванням збереження конкурентоспроможності продукції українських підприємств.

Розмір тарифу на передачу електроенергії(законодавчо закріплене джерело для виплат за «зеленим» тарифом), затверджений НКРЕКП, є недостатнім для погашення накопиченої заборгованості  та забезпечення повної поточної оплати виробникам ВДЕ. Однак, з моменту встановлення (Постановою[47] НКРЕКП від 10.12.2019р. №2668), тарифу на передачу  (155,40 грн / МВт – год) Регулятор свідомо уникав вжиття антикризових заходів  на ринку електроенергії і лише у серпні встановив ОСП тариф у розмірі 240,23 грн / МВт – год (Постанова[48] НКРЕКП від 11.07.2020 р. № 1329). Але такий рівень тарифу дозволяє забезпечувати поточні рахунки з виробниками ВДЕ не більше, ніж на 80%, навіть за умови 100% оплати.

Згідно з Додатком до Постанови НКРЕКП від 11.07.2020 р. № 1329, у тарифі ОСП на 2020р. для виплат ДП «Гарантований покупець» передбачено 8,6 млрд грн, у той час як лише поточна заборгованість перед ДП станом на вересень перевищує 21,8 млрд грн. Ця заборгованість включає не  лише різницю між ціною купівлі і продажу «зеленої» електроенергії, але й компенсацію витрат ДП «Гарантований покупець» від продажу електроенергії постачальникам універсальних послуг (ПУП) для потреб населення, що теж не було передбачено в тарифі «Укренерго».

У відповідь на боргові виклики, на початку жовтня ОСП запропонував НКРЕКП (в обґрунтуванні до проєкту відповідної постанови) врахувати в тарифі на послуги з передачі електроенергії  загальну суму дефіциту коштів в розмірі 10,546 млрд грн  та  підвищити тариф на передачу електроенергії майже в 2,7 рази - до 640,48 грн / МВт - год (а для підприємств «зеленої» металургії знизити в 2,2 рази - до 108,83 грн / МВт - год) з 01.11.2020р. і до кінця поточного року без урахування дефіциту ДП «Гарантований покупець» за «зеленими» тарифами. За результатами обговорень було визначено, що тариф на передачу електроенергії складе 313,07 грн / МВт-год. (а для підприємств «зеленої» електрометалургії – на рівні 99.81 грн за 1 МВт (без ПДВ).

Варто зазначити, що звільнення підприємств  «зеленої металургії» від сплати тарифу на передачу створить додатковий дефіцит бюджету ДП «Гарантований покупець». Так, відповідно до Закону №810-IX, для електросталеплавильного комплексу«Дніпросталь», ПрАТ «Дніпроспецсталь», сталеплавильного підприємства «Електросталь» і ПрАТ «АзовЕлектроСталь» тариф на передачу електроенергії не враховує витрати ОСП на виконання спеціальних обов’язків щодо забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з ВДЕ.

Разом з тим, очевидно, що підняття тарифу на передачу електроенергії до показника 313,07 грн / МВт-год може призвести до істотного підвищення цін на промислові товари, що створить додаткове цінове навантаження на споживача й знизить конкурентні переваги української продукції.

 

4.2. Перспективні рекомендовані інструменти для подолання заборгованості  та врегулювання ситуації у секторі

Крім зазначених вище, розглядаються наступні потенційні інструменти для забезпечення стабільної оплати і погашення накопиченої перед виробниками «зеленої» енергії за «зеленим» тарифом.

4.2.1. Випуск «зелених» облігацій

Ще одним дієвим інструментом залучення коштів у  проекти екологічного спрямування є  різновид  боргових цінних паперів  -  «зелені» облігації.  Це інвестиційний механізм, який засвідчує відносини позики між емітентом і власником облігації та підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений строк та виплатити дохід за облігацією. 

Ключовою особливістю цього інструменту є обов’язкове використання коштів, отриманих шляхом випуску облігації, на повне або часткове фінансування або рефінансування «зелених» проектів. Це можуть бути проекти у сфері енергоефективності, управління відходами, ВДЕ, впровадження екологічно чистого транспорту, а також інші проекти, спрямовані на захист навколишнього природного середовища, скорочення шкідливих викидів в атмосферу.

Такий інвестиційний механізм можуть застосовувати інвестори як з приватного сектору, так і з державного сектору економіки.

В Україні вперше запроваджено «зелені» облігації як окремий підвид цінних паперів та визначено привила для учасників ринку.

Нещодавно прийнято у другому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (738-IX[49] від 19.06.2020). Так, статтею 18 закону встановлюються: 1) поняття зелених облігацій та проектів екологічного спрямування; 2) коло емітентів зелених облігацій; 3) принципи розкриття інформації емітентами, вимоги щодо звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів.

 

4.2.2. Запровадження «зелених» аукціонів

Одними з основних  положень закону № 810-ІХ є вдосконалення процедури «зелених» аукціонів (впроваджених відповідно до Закону[50] України  2712-VIII від 25.04.2019р.) і скорочення «зелених» тарифів. На сьогоднішній день виробники ВДЕ продають електроенергію державі в особі ДП «Гарантований покупець» за  «зеленим» тарифом, який було гарантовано для будь-якого виробника електричної енергії з ВДЕ і розраховувався залежно від виду ВДЕ, потужності та дати ведення в експлуатацію. До розрахунку також приймалися і інші показники, такі як наявність українських деталей (надбавка за українську складову) тощо.

Законом передбачений перехід від практики купівлі електроенергії за твердими тарифами до гнучкого ціноутворення, коли ціну визначає ринок через попит з боку держави і пропозиції з боку власників станцій ВДЕ. Основним критерієм переможця є найнижча ціна.

Головною відмінністю «зелених» аукціонів від «зеленого» тарифу є наявність конкуренції серед виробників  «зеленої» електроенергії за отримання фінансової підтримки. Згідно з чинним законодавством, виплата «зеленого» тарифу є доступною для  будь-якого виробника ВДЕ, якщо ним укладено договір з ДП «Гарантований покупець» і введено  в експлуатацію електростанцію не пізніше кінця 2021р. (СЕС) або 2022р. (ВЕС та інші ВДЕ). Навпаки, на «зелених» аукціонах виробникам доведеться боротися за право на гарантований продаж електроенергії за аукціонною ціною.

Вдосконалення аукціонної моделі націлене на підтримку інвесторів у довгостроковому вимірі з урахуванням технічних можливостей енергосистеми інтегрувати нові обсяги змінної генерації з ВДЕ.

Аукціонна система стимулювання дозволить знизити ціну «зеленої» електроенергії відповідно до ринкових умов, врегулювати обсяги, технології, розташування об’єктів ВДЕ,  а також зменшити  економічний тиск на ринок електричної енергії  і технічний- на енергосистему України.

Поки що залишаються питання стосовно того, як  пройдуть пілотні «зелені» аукціони: процедура участі, вимоги до учасників, квоти підтримки.

Низка гравців на ринку вважають недоцільним проведення зелених» аукціонів до розв'язання кризи неплатежів в галузі ВДЕ. Без забезпечення поточних платежів та погашення боргу перед виробниками за березень-серпень поточного року неможливо говорити про фінансову стабільність та упередження викликів під час проведення «зелених» аукціонів.

 

4.2.3. Контракти на «різницю цін» (Contracts for Difference -CFD)

Окремі компанії (здебільшого великі закордонні) готові купувати «зелену» електроенергію для того, аби асоціювати їхній бізнес з  «чистою» енергією, прагнучи посилити корпоративну відповідальність та вирішити соціальні і   екологічні проблеми.

 У перехідних положеннях Закону України 810-IX йдеться про те, що Кабінет Міністрів  має розробити (протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом) та подати до Верховної Ради України законопроєкт, який дозволить виробникам енергії з ВДЕ продавати її за новим механізмом.

Зокрема, законопроект має надати право виробникам електроенергії з ВДЕ «виходити з балансуючої групи гарантованого покупця та вільно продавати електричну енергію на ринку з можливістю отримання компенсації у вигляді різниці між встановленим «зеленим» тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною, що не нижче, ніж ціна на ринку «на добу наперед».

Заначений механізм передбачає, що виробник електроенергії з ВДЕ продає електроенергію напряму споживачеві за двостороннім договором, або на РДН або ВДР ринку за ринковими цінами.

При цьому між виробником електроенергії з ВДЕ та ДП «Гарантований покупець» укладається «договір на різницю цін», згідно з яким виробник отримує компенсацію, що дорівнює різниці між «зеленим» тарифом та ринковою ціною.

Завдяки такому інструменту можливо:

  • зменшити залежність  виробників електроенергії з ВДЕ від проблем з виплатами ДП «Гарантований  покупець» за «зеленим» тарифом та аукціонною ціною; 
  • сприяти розвитку конкуренції на ринку електроенергії;
  • забезпечити розвиток ринку двосторонніх договорів між виробниками електроенергії з ВДЕ та споживачами, що в перспективі створить передумови для переходу до довгострокових договорів.

 

Разом з тим, реалізація такого механізму пов’язана з певними викликами: 1) відповідальністю за небаланси (розбіжністю між прогнозованим та фактичним обсягами і графіком відпуску електроенергії) під час укладання прямих довгострокових договорів. 2) можливістю забезпечення сертифікатами походження (щодо споживання саме електроенергії з ВДЕ) та повноваженнями видачі таких сертифікатів (передбачена законом України "Про альтернативні джерела енергії»[51], а порядок видачі закріплений Постановою  Кабінету Міністрів). Однак, це питання слід вважати неврегульованим, оскільки процедура видання та реєстрації таких сертифікатів походження не відповідає вимогам країн ЄС.

 

4.2.4. Вивільнення коштів за рахунок зміни системи ПСО

Частина боргів у секторі ВДЕ сформувалась саме через непередбачувані втручання в ринок, регуляторні обмеження, постійні зміни моделі ПСО. Усвідомлення зацікавленими державними органами її вад призвело до спроб удосконалення ПСО на електроенергетичному ринку.

Згідно з Постановою [52] КМУ №694 від 05.08.2020р. передбачене зниження обов'язкового продажу електроенергії для НАЕК «Енергоатом» у рамках ПСО з 80% до 50-55% прогнозного обсягу відпуску електроенергії, а для  ПрАТ "Укргідроенерго" – з 35% до 30%. Решту електроенергії підприємства могли продавати за двосторонніми договорами та на інших сегментах ринку на конкурентних умовах, що мало підвищити рівень розрахунків між усіма учасниками ринку, знизити профіцит електроенергії на ринку «на добу наперед», зменшити обсяг небалансів та поліпшити фінансовий стан згаданих підприємств.

Постановою встановлено формулу для визначення нижнього рівня продажу ресурсу НАЕК «Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» на ринкових сегментах,  що є дискримінаційним по відношенню до компаній, оскільки вирахувана за цією формулою ціна виявилася  неконкурентоспроможною під час проведення аукціонів (до виходу  НАЕК «Енергоатом» на ринкові сегменти компанія  здійснює обов’язковий продаж електроенергії ДП «Гарантований покупець» о обсягах, що відповідають споживанню населення, за ціною  10 грн./МВт-год).

Прийнятою постановою не вирішено проблеми реформування ціноутворення на оптовому ринку (ціна поставки ресурсу для домогосподарств повинна у кінцевому рахунку гарантувати покриття витрат постачальників і виробників на забезпечення споживачів у рамках ПСО) та не забезпечено анонсований Міністерством енергетики перехід до фінансової моделі  ПСО. Згідно з фінансовим ПСО,  компанії, на які покладено такі зобов’язання, компенсують Постачальникам універсальних послуг (ПУП) різницю між фіксованою ціною постачання та ринковою ціною грошима, а не електроенергією.  Про це наголосив  також Секретаріат Енергетичного Співтовариства, який вкотре звернувся до Міністерства енергетики з відповідною заявою щодо необхідності переходу до фінансового ПСО, реформи ціноутворення для населення і зняття обмежень для генерації. Відповідний проект Секретаріат представив Міністерству Енергетики ще у липні, коли давав оцінку попередньої Постанови про ПСО [53] від 28.05.2020р.

Отже, частково забезпечити кошти для погашення поточних боргів можливо також за рахунок зміни моделі  ПСО для населення шляхом переведення «ДП НАЕК Енергоатом» на прямі договори з Постачальниками універсальних послуг, вивільнивши решту обсягів електроенергії для продажу на вільному ринку.

 

4.2.5. Вирівнювання тарифу на електроенергію для промисловості та населення (у 2021р.)

Утримання низьких тарифів для населення є економічно недоцільним, оскільки сплачуючи низький тариф за електроенергію, домогосподарства компенсують його  у цінах промислових товарів.

Немає альтернативи вирівнюванню цін для домогосподарств та промислових підприємств у короткостроковій та середньостроковій перспективі, також, згідно з прогнозами, цей процес розпочнеться вже з 01.11.2020р. шляхом відміни пільги, що розповсюджується на споживання електроенергії до 100 КВт-год /міс.

Відповідно до європейської практики, доцільно приводити ціни для населення до ринково  обґрунтованого рівня, а економічно вразливих споживачів підтримувати шляхом надання монетизованих субсидій для оплати електроенергії і інших комунальних послуг.

В Україні продовжує діяти перехресне субсидіювання. Це питання є надзвичайно актуальним, а його врегулювання є політично чутливим. Повернення до розгляду цього механізму, ймовірно,  відбудеться після завершення місцевих виборів.


 

5. ВИСНОВКИ

5.1. Прийняття Закону України 810-IX уповільнило динаміку накопичення боргів, але подолати кризові явища у частині своєчасних та повних платежів виробникам «зеленої» електроенергії не вдалося:  збільшується дефіцит коштів ДП «Гарантований покупець», які призначені для здійснення таких виплат, зростає дебіторська заборгованість Оператора системи передач (ОСП, ПрАТ НЕК «Укренерго»), неефективною є чергова перехідна модель спецобов’язків (ПСО), поглиблюються диспропорції у сегментах ринку електроенергії  та зростає кількість боргів.

5.2. Упродовж трьох  місяців, що передували прийняттю Закону, частка оплати виробникам ВДЕ досягла критичної позначки у  3-5%, а середній показник розрахунку за перше півріччя склав 25,7%. Після його імплементації  розрахунки ДП «Гарантований покупець» з виробниками «зеленої» електроенергії суттєво покращилися, однак,  надалі, згідно з прогнозами,  залишатимуться  на рівні 55%. Тобто, незважаючи на певні позитивні зрушення боргова ситуація залишається абсолютно неприйнятною.

5.3.  У разі невжиття додаткових антикризових заходів реалістичним є сценарій за яким непогашена заборгованість перед зеленою генерацією наприкінці 2020р. складатиме більше 30 млрд.грн. Це призведе до її колапсу та може усунути Україну від магістрального європейського тренду реалізації програми ЄС «Green Deal», що фактично відкине нашу державу на узбіччя цивілізаційного розвитку й зробить її економіку неконкурентоспроможною.

5.4. Неврегульовані боргові зобов’язання сектору ВДЕ призведуть до браку коштів на реконструкцію та модернізацію об’єктів критичної інфраструктури енергетичної галузі, зокрема генеруючих потужностей, у тому числі у рамках НПСВ. Внаслідок цього зменшаться експортні можливості нашої держави у частині поставок електроенергії на європейський ринок, а також призупиниться процес синхронізації енергосистеми України та ЄС. Це призведе до збільшення імпортних операцій із закупівлі електроенергії та інших ресурсів із РФ та Білорусі за неринковими й цінами з великим політичним навантаженням.

5.5. Політичні наслідки матимуть місце, зокрема у частині ризиків зриву виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію із Європейським Союзом та Паризькою кліматичною угодою. Це максимально ускладнить приєднання України до фінансових програм ЄС, пов’язаних із Green Deal. Таким чином, відбуватиметься відхід від євроінтеграційного вектору розвитку нашої держави, який закріплений у Конституції України.

5.6. Для України, щоб розраховувати на конкурентоспроможність її економіки вкрай важливо рухатися у європейському тренді амбіцій програми Green Deal, включно, з новою водневою стратегією. Тому, врегулювання боргової кризи у секторі ВДЕ є життєво важливим питанням для перспектив розвитку соціально-економічного розвитку держави в цілому.

5.7. Врегулювання кризи заборгованості для альтернативної енергетики сприятиме поступовому зростанню частки ВДЕ – до понад 25% до 2030р. та середньорічному приросту ВВП на $3 млрд. (близько 2%). Такий показник буде досягатись за рахунок забезпечення повноцінного функціонування сегменту ВДЕ та збереження інвестиційного інтересу до України, який активує надходження приватних та кредитних коштів, а також сприятиме розвитку суміжних секторів економіки та зростанню доходу бюджетів усіх рівнів від сплати податків.

 

Рекомендації щодо першочергових правових механізмів з погашення боргу перед виробниками ВДЕ (короткостроковий період)

Найгострішою проблемою сьогодні залишається заборгованість  ДП «Гарантований покупець» перед  виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом.  Для врегулювання ситуації на ринку та  відновлення довіри до держави з боку інвесторів необхідно усім  державним органам  та учасникам  долучитись до вирішення фінансової кризи та запровадження дієвих  фінансових механізмів:

 

1.Часткове фінансування оплати за вироблену енергію з ВДЕ з державного бюджету України (згідно із Законом 810-IX, з Державного бюджету може бути погашено не менше 20% боргів за «зеленим»тарифом).

Для виконання державою зобов’язань перед виробниками ВДЕ необхідно передбачити відповідні видатки у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020р.». Пропонується збільшити на відповідні суми видатків за бюджетною програмою «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України» для погашення 8,96 млрд. грн (40% заборгованості ДП «Гарантований покупець», яка виникла станом на 01.08.2020р.) та 10,64 млрд. грн (20 % від прогнозної  товарної продукції електричної енергії у 2020р.) длязабезпечення повної та своєчасної оплати ДП «Гарантований покупець» поточних зобов’язань перед виробниками ВДЕ протягом серпня – грудня 2020р.У державному бюджеті на 2021р. необхідно передбачити кошти у сумі 13,4 млрд грн, які необхідні для погашення 60 % заборгованості.

 

2. Погашення наявної заборгованості через механізм ОВДП (облігації внутрішньої державної позики України)

Ефективним, але неврегульованим на теперішній час  є механізм випуску облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) на суму 19,6 млрд грн для погашення в IV кварталі частини боргу та інших розрахунків з виробниками електроенергії з ВДЕ. Для цього необхідноприйняти законопроект (№4151)та  надати право Міністерству фінансів України здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики. Після випуску ОВДП кошти мають бути передані в якості субсидії НЕК «Укренерго» для погашення боргу перед ДП «Гарантований покупець», який своєю чергою  має погасити борг перед виробниками ВДЕ.

 

3. Залучення на пільгових умовах кредитів європейських та державних банків України

Одним з  джерел поточних виплат виробникам ВДЕ та погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.08.2020р. визначено залучення на пільгових умовах кредитів європейських та українських банків під державні гарантії. Однак,17.09.2020р. Верховна Рада відхилила урядовий законопроект №3960 про внесення змін до закону про бюджет на 2020р. щодо надання за рішенням уряду державних гарантій отримання ПрАТ НЕК «Укренерго» кредитів ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Відмова ВР України підтримати урядовий законопроект про надання держгарантій під кредити для погашення боргів перед об'єктами ВДЕ ставить під загрозу погашення заборгованості перед виробниками «зеленої» енергетики. Отже, необхідно розробити та прийняти  законопроєкт на заміну №3960.

 

4. Приведення тарифу на передачу електроенергії ПрАТ «НЕК Укренерго» до економічно обґрунтованого рівня за умови збереження конкурентоздатності української промислової продукції.

Основним законодавчо закріпленим джерелом виплат для інвесторів у ВДЕ є кошти, закладені в тарифі на передачу ПрАТ НЕК «Укренерго». ПостановоюНКРЕКП від 11.07.2020р. № 1329 переглянуто тариф ОСП на передачу електроенергії, який з 01.08.2020р. підвищено  з 155,40 грн / МВт - год до 240,23 грн / МВт - год. З огляду на боргові виклики, на початку жовтня поточного року  ОСП запропонував НКРЕКП підвищити тариф на передачу електроенергії до 313,07 грн / МВт-год. Разом з тим, очевидно, що підняття тарифу на передачу електроенергії до показника 313,07 грн / МВт-год може призвести до істотного підвищення цін на промислові товари, що створить додаткове цінове навантаження на споживача й знизить конкурентні переваги української продукції.


 

Рекомендовані інструменти для середньострокової та довгострокової перспективи

5.   Випуск «зелених» облігацій.

Особливістю цього інструменту є обов’язкове використання коштів, отриманих шляхом випуску облігації, на повне або часткове фінансування або рефінансування «зелених» проектів.  Нещодавно прийнято у другому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (738-IX від 19.06.2020). Законом визначаються: 1) поняття «зелених» облігацій та проектів екологічного спрямування; 2) коло емітентів «зелених» облігацій; 3) принципи розкриття інформації емітентами, вимоги щодо звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів. Випуск «зелених» облігацій - це  дієвий інвестиційний механізм фінансування «зелених» проєктів, який  можуть застосовувати інвестори як з приватного сектору, так і з державного сектору економіки.

 

6.   Вивільнення коштів за рахунок зміни системи ПСО.

Процес модифікації системи ПСО не припиняється з часу запровадження ринку електричної енергії (01.07.2019р.). Черговою Постановою КМ №694 від 05.08.2020р. не вирішено проблеми реформування ціноутворення на оптовому ринку та не забезпечено анонсований Міністерством енергетики перехід до фінансової моделі ПСО(згідно з якою компанії, на які покладено такі зобов’язання, компенсують Постачальникам універсальних послуг (ПУП) різницю між фіксованою ціною постачання та ринковою ціною грошима, а не електроенергією).Необхідно внести зміни до чинної постанови з метою переведення ДП НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго» на прямі договори з Постачальниками універсальних послуг,вивільнивши решту обсягів електроенергії для продажу на ринку. Отже, частково забезпечити кошти для погашення поточних боргів можливо також за рахунок зміни моделі  ПСО.

 

7.   Запровадження «зелених» аукціонів.

Одними з основних  положень закону № 810-ІХ, крім скорочення «зелених» тарифів, є вдосконалення механізму «зелених» аукціонів (впровадженого Законом України 2712-VIII від 25.04.2019р.) Аукціонна система стимулювання дозволяє знизити ціну «зеленої» електроенергії відповідно до ринкових умов, врегулювати обсяги, технології, розташування об’єктів ВДЕ, а також дозволить зменшити  економічний тиск на ринок електричної енергії  і технічний- на енергосистему України. Поки що залишаються питання стосовно того, як  пройдуть пілотні «зелені» аукціони: процедура участі, вимоги до учасників, квоти підтримки.

Однак, низка гравців на ринку вважають недоцільним проведення зелених» аукціонів до розв'язання кризи неплатежів в галузі ВДЕ. Без забезпечення поточних платежів та погашення боргу перед виробниками за березень-серпень поточного року неможливо говорити про фінансову стабільність та упередження викликів під час проведення «зелених» аукціонів.

 

8.   Застосування інструменту «контракти на різницю цін»

Згідно з перехідними положеннями Закону України 810-IX, передбачається використання механізму, яким буде  надано право виробникам електроенергії з ВДЕ продавати електроенергію напряму споживачеві за двостороннім договором, або на РДН чи ВДР за ринковими цінами.  При цьому між виробником електроенергії з ВДЕ та ДП «Гарантований покупець» укладається «договір на різницю цін», згідно з яким виробник отримує компенсацію, що дорівнює різниці між «зеленим» тарифом та ринковою ціною. Такий механізм сприятиме розвитку конкуренції на ринку електроенергії, розбудові ринку двосторонніх договорів між виробниками електроенергії з ВДЕ та споживачами, що в перспективі створить передумови для переходу до довгострокових договорів.

 

9.   Вирівнювання тарифу на електроенергію для промисловості та населення (у 2021р.)

Очевидно, що коли промисловість субсидує тариф для населення, яке споживає порівняно дешеву електроенергію, то населення насправді оплачує її за рахунок високої вартості товарів та послуг. Отже, наступними кроками для створення конкурентного та гнучкого електроенергетичного ринку повинні бути поступове скасування обмежень: моделі ПСО, відміна перехресного субсидіювання та вирівнювання тарифів на електроенергію для промисловості і населення, яке підвищить конкуренцію на ринку електроенергії, та, зрештою, допоможе подолати боргову кризу.

 



[1] Центр Разумкова провів аналіз усіх торгових операцій в сегменті ринку доби наперед за 25.05.2020р. та встановив, що більше 70% лотів не підкріплені фактичним ресурсом генеруючих компаній. За оцінками експертів, лише за одну добу такі маніпуляції призводять до збитків НАЕК «Енергоатом» та ДП «Гарантований покупець» відповідно 6 та 12 млн.грн.

[2] Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №803 «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії». Дане рішення заклало фундамент для збиткової роботи ДП «Гарантований покупець», який розпочав подавати заявки на продаж собі у збиток

[3] Закон України від 04.12.2019р. №330-XI «Про внесення змін до ЗУ «Про ринок електричної енергії».

[4] Постанова НКРЕКП від 11.02.2019р. №730. Таким рішенням було затверджено зменшення майже на 1,7 млрд грн (27%) обсягу фінансових зобов’язань Укренерго по сплаті компенсації на відшкодування «зеленого» тарифу перед ДП «Гарантований покупець»

[5] У квітні 2020р. виробникам «зеленої» електроенергії за товарну продукцію вартістю 5,0 млрд.грн було сплачено лише 0,25 млрд.грн

[6] У серпні 2020р. за товарну продукцію вартістю 4,5 млрд.грн було сплачено 3,36 млрд.грн. За три попередні місяці частка оплати становила лише 3-5%, а середній показник розрахунку за перше півріччя – 25,7%.

[8] Постанова НКРЕКП від 11.07.2020р. №1329. «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019р. року № 2668, https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/postanovy/2020/p1329-d-2020.pdf

[9] Реалістичний сценарій, за умови збереження недоліків ринку електроенергії - накопичена заборгованість перед виробниками «зеленої» електроенергії станом на кінець IV кварталу 2021р. складатиме більше $2 млрд.дол.

[10] Проект тарифів ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 2021р. Режим доступу - https://ua.energy/peredacha-i-dyspetcheryzatsiya/taryfy/#1591868490053-6ed42329-62e3

[11] У структурі проектів тарифів оператора системи передачі не передбачено коштів на випуск ОВДП, що обмежує можливості з погашення накопиченої заборгованості перед виробниками «зеленої» енергії.

[13] Green Steel for Europe. Project. Source: https://www.estep.eu/assets/Uploads/200715-CSP-Roadmap.pdf

[15] Europe’s steel industry needs a credible plan to go green – Financial Times, 6 August 2020. Source: https://www.ft.com/content/457ca4db-e050-466f-ab51-b205b42f2a47

[16] За рахунок зростання витрат споживачів,  що вплине на додатковий відтік фінансів із ринку товарів. Це відображатиметься на уповільненні позитивної динаміки ВВП через споживчий мультиплікатор.

[17] Один із показників енергетичної бідності – це співвідношення швидкості зростання цін на енергію та збільшення доходів населення. За даними Держстату України, станом на 2019р. більше 30% домогосподарств визнали, що не мають коштів для підтримування належної температури у зимовий час. Режим доступу - http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2018/gdvdg/Arh_sdg_dtp_u.htm

[18] Макроекономічний показник, що характеризує рівень витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленого валового внутрішнього продукту.

[19] За період 2014-2019рр. сукупний рівень енергоємності промисловості України скоротився лише на 4%, при скороченні  сукупної доданої вартості на 37% та скороченні обсягів споживання енергії на 39%. Слабка динаміка зниження обсягів енергоємності  свідчить  про  низький  рівень  модернізації виробництва в цілому.

[20] Енергетична стратегія України до 2035р. схвалена розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. №605-р: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80

[21] Починаючи із 2025р., Україна потребуватиме щонайменше $14 млрд. інвестицій на виведення із експлуатації та запуск нових генеруючих, а також маневрових потужностей.

[22] Урядом України 08 листопада 2017 року (Розпорядження від 08.11.2017 № 796-р) було визначено Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі – НПСВ), як механізм впровадження положень Директив 2010/75/ЄС та 2001/80/ЄС. Режим доступу - https://razumkov.energy/meny/research/skorochennya-vikid%D1%96v.html

[23] Nuclear Power Plant in Belarus. Element of defense, attack, or political influence? (ANALYSIS). Source: https://biznesalert.com/nuclear-power-plant-in-belarus-element-of-defense-attack-or-political-influence-analysis/

[24] Згідно із оптимістичним сценарієм, у 2040р. споживання електроенергії, порівняно із 2020р., має зрости до 30%. Неможливість нарощувати потужності генерації, маневрування та зберігання приведе до недоотриманню Україною – щонайменше $10 млрд. середньорічного приросту ВВП.

[25] Режим доступу - https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en  

[26] Європейський Союз визначив Україну одним із стратегічних партнерів у розвитку своєї Водневої стратегії та заохочує долучитися до Альянсу чистого водню.

[27] Закон України №2680-VIII від 07.02.2019р. Режим доступу - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2680-19#Text

[28] Джерело: Разумков Центр – https://razumkov.energy/meny/news/analysis-green-deal.html.

[29] Розташована поблизу білоруського міста Островець, 50 км від м. Вільнюс. Планується введення в експлуатацію першого блоку у 4 кварталі 2020р.

[30] Енергетика в геополітиці Кремля. Джерело - https://razumkov.energy/meny/news/energy-independent.html

[31] За роки Незалежності рівень імпортозалежності України за енергоресурсами  значно скоротився – з 52,7% у 1991р. до 35,2%[31] у 2018р. або на 33%, що, насамперед, пояснюється зниженням імпорту газу за цей період з 91,6 млрд. м3 до 10,6 млрд. м3 або більше ніж у 8,5 разів. Припинення поставок російського газу завдяки організації реверсу газу з ЄС разом із диверсифікацією надходження ядерного палива через кооперацію НАЕК «Енергоатом» з компанією Westinghouse слід віднести до найбільших досягнень української зовнішньої політики в енергетиці у період 2014-2019рр.

[32] Закон України від 21.07.2020р. № 810-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810-IX#Text

[33] Закон України 719 – IX від 17.06.2020р.  «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67296

[34] Законопроєкт №2389 від 06.11.2019р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=67299

[35] Законопроєкт №2390 від 06.11.2019р. «Про внесення внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії)  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67300

[36] Законопроєкт №2388 про внесення змін до  Бюджетного кодексу України щодо джерел формування спеціального спеціального фонду  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=67298

[37] Повідомлення про оприлюднення проекту, що має ознаки регуляторного акту – Постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до правил ринку»,  http://www.nerc.gov.ua/?news=10572

[38] Обгрунтування до Постанови НКРЕКП «Про затвердження змін до правил ринку», http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/Proekty/2020/pr_232/pr_232-2020.zip .

[39] Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.2020р. №887 «Про внесення змін до порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами»,  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2020-%D0%BF#Text

[40] Лист НКРЕКП від 03.09.2020р,№9312/17.2/7-20

[41] Пояснювальна записка  до проекту Закону України «Про внесення змін до  Державного бюджету України на 2020р. щодо підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/GI03299A.html

[42] Проект Закону № 4151 від 24.09.2020р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії»,  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70054

[43] Закон про Державний бюджет України на 2020рік, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20#n129

[44] Офіційний сайт Міністерства Фінансів України, https://www.mof.gov.ua/uk/news/vikonannia_derzhbiudzhetu_za_veresen_2020_1158_perevikonannia_rozpisu_podatkovoiu_i_1007_perevikonannia_planu_mitnitseiu-2468

[45] Там само

[46] Проект Закону №3960 від 06.08.2020р. «Про внесення зміни до ст. 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69645

[47] Постанова НКРЕКП від 10.12.2019р. «Про встановлення тарифу  на послуги з передачі  електричної енергії ПрАТ «НЕК «Укренерго» на 202рік», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2668874-19#Text

[48] Постанова НКРЕКП від 11.07.2020 р. № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019р. року № 2668, https://www.nerc.gov.ua/data/filearch/postanovy/2020/p1329-d-2020.pdf

[49] Закон України 738-IX від 19.06.2020р., «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-20#Text

[50]Закон України № 2712-VIII від 25.04.2019р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2712-19#Text

[51] Закон України «Про альтернативні джерела енергії», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771-2013-%D0%BF#Text

[52] Постанова від 05.08.2020р.№694 «Про внесення змін до положення про покладення спеціальних обов‘язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP200694.html

[53] Докладно див. дослідження «Комплекс рішень для сталого розвитку ВДЕ в Україні», с. 29-30, режим доступу https://razumkov.energy/meny/research/sustainable-development-res-ukraine.html

Починаючи із 2025р., Україна потребуватиме щонайменше $14 млрд. інвестицій на виведення із експлуатації та запуск нових генеруючих, а також маневрових потужностей.

Поділитись