Диверсифікація постачання ядерного палива в Україну: хронологія та відкриті запитання

Диверсифікація постачання ядерного палива в Україну: хронологія та відкриті запитання

Після заснування новітньої української держави у 1991р., до однієї з найгостріших проблем, що потребувала безумовного вирішення слід віднести зниження критичної залежності від поставок ядерного палива з РФ. Адже, з одного боку економіка держави залежала приблизно на 50 відсотків від ядерної генерації, а з іншого – 100 відсотків ядерного палива постачалося з РФ. Таке положення справ фактично унеможливлювало самостійний політичний розвиток України й перетворення її у вагомого регіонального гравця.

Перші кроки щодо розв’язання даної проблеми були здійснені у 1995-1996рр. за ініціативи Президента України Л.Кучми та Прем’єр-міністра України Є.Марчука під час формування нової енергетичної політики України, насамперед, спрямованої на диверсифікацію поставок енергоносіїв. Так, починаючі з 1996р. міністерствами енергетики США та України компанію Westinghouse визначено відповідальним організатором (з американського боку) проекту кваліфікації ядерного палива для України[1].  У цьому контексті доцільно відмітити, що  Westinghouse був присутній на українському ринку ще з 1992р., головним чином, у період 1992-1995рр. займаючись  вивченням його перспектив та консалтингом.   

Проблема диверсифікації поставок ядерного палива для Westinghouse  була непересічною, оскільки усі 15 водо-водяні енергоблоки, що експлуатуються в Україні створені за радянськими проектами –  2 ВВЕР-440 та 13 ВВЕР-1000. Їх відмінна риса від інших міжнародних технологій – використання російського палива дизайну «шестигранного типу».

Тобто,  перед  Westinghouse повстав серйозний технологічний виклик, який вона успішно згодом подолала у тісній співпраці з НАЕК «Енергоатом», у першу чергу, завдяки наполегливості та управлінській роботі президента компанії Ю.Недашковського. Саме у роки його президенства, як буде показано далі на фактичному матеріалі, досягнуто найбільшого прогресу у стратегічно важливому питанні – позбавлення критичної залежності від поставок ядерного палива з єдиного джерела. Таким чином, великі здобутки України у даній проблематиці стали можливими тільки завдяки сплаву технологічних рішень Westinghouse та професійної й стратегічної позиції керівництва   НАЕК «Енергоатом», що знаходило у собі сили просувати проект на тлі застосування активних інформаційно-диверсійних операцій з боку Росії щодо недопущення альтернативного палива на українські АЕС.

У 1999р. з метою реалізації проекту в ННЦ ХФТІ був створений Центр проектування активних зон (ЦПАЗ), що зіграв важливу роль у підготовці  фахівців з методології та освоєння кодів проектування й обґрунтування безпеки ядерного палива та активних зон, що застосовувалися Westinghouse. Починаючи з 2000 р., ЦПАЗ оформив й випустив приблизно 300 технічних звітів та матеріалів з обґрунтування безпеки використання ТВЗ компанії Westinghouse. Ця робота відбувалася за цілковитого сприяння президента  НАЕК «Енергоатом» Ю.Недашковського.  

У 2002-2004рр. за керівництва НАЕК «Енергоатом» проросійським політика та управлінця С.Тулуба реалізація диверсифікаційного проекту була призупинена.  Тільки у серпні 2005р., після повернення на пост президента компанії Ю. Недашковського відновилася динамічна робота над проектом, що знайшло своє відображення у тому, що  на енергоблоці № 3 Південно-Української АЕС  вперше розпочато дослідну експлуатацію 6  тепловидільних збірок Westinghouse. Після отримання перших позитивних результатів випробувань у 2006р., за його безпосередньої ініціативи, можливість  диверсифікації постачання палива на атомні електростанції була прописана в Енергетичній стратегії України на період до 2030 року.

Проте згодом внаслідок призупинення  фінансування урядом США Міжнародної програми з ядерної безпеки та через  потужну інформаційну компанію РФ з дискредитації ядерного палива   – поставки  42 ТВЗ  для Південноукраїнської АЕС, що було передбачене цією програмою, опинилося під загрозою зриву. До того ж, слід зауважити, що активну участь у саботажі проекту брав тодішній керівник НАЕК «Енергоатом» А.Деркач[2], який виділявся через неприкрите лобіювання політичних та економічних  інтересів РФ.   

Незважаючи на усі труднощі у березні 2010р. за керівництва НАЕК «Енергоатом» Ю.Недашковського розпочалася розширена дослідно-промислова експлуатація палива Westinghouse, коли  в активну зону енергоблоку №3 Південно-Української АЕС були завантажені 42 модернізовані збірки ТВЗ-W. Згодом, у 2011р. робота із диверсифікації ще більше активізувалася – кількість ТВЗ на цьому блоці збільшилося до 84 одиниць, перша партія альтернативного російському палива завантажена на енергоблок №2  Південно-Української АЕС, розпочалися підготовчі роботи з використання ТВЗ-W на енергоблоку №5 Запорізької АЕС.    

Натомість, після чергового звільнення Ю.Недашковського з посади президента  НАЕК «Енергоатом», Уряд на чолі М.Азарова фактично повністю призупинив диверсифікаційний проект з надуманої причини «неможливості» забезпечити безпеку експлуатації ядерного палива Westinghouse на українських АЕС. Крім того, за наполяганням Уряду М.Азарова у 2010р. російська паливна компанія «ТВЕЛ» й український концерн «Ядерне паливо» уклали угоду  про створення спільного підприємства для будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні. Реальна мета цієї Угоди полягала у припиненні співпраці України з  Westinghouse й забезпечення монопольних поставок російських ТВЗ на українські АЕС, прикриваючись локалізацією фабрикації ядерного палива в Україні. 

 Після перемоги Революції Гідності у 2014р. й повалення режиму В.Януковича, стало можливим відновлення співпраці із компанією Westinghouse. Вже відразу, після повернення на посаду Ю.Недашковського в НАЕК «Енергоатом» відбулося відродження програми поставок ядерного палива   Westinghouse, що викликало негативну бурхливу реакцію з боку РФ.     Зокрема, депутати Держдуми РФ направили звернення до канцлера ФРН А.Меркель, у якому її лякали техногенною катастрофою у зв’язку з використанням палива Westinghouse.

У період 2014-2017рр. поставлено 13 партій по 42 ТВЗ-WR, а частка російської компанії ТВЕЛ в поставках палива для українських АЕС за три роки скоротилася майже удвічі, з 90-95% до 50%. Також  підписано Доповнення від 27.01.2018 № 22 до контракту між компанією Westinghouse та ДП «НАЕК «Енергоатом» (Ю.Недашковський), яким передбачено постачання ТВЗ-WR на період до 2025р.

На цей час у складі активних зон шести енергоблоків АЕС експлуатуються 746 ТВЗ виробництва компанії Westinghouse:

  • ЮУАЕС-2 (126 ТВЗ-WR – закінчено 31-шу паливну кампанію, триває ППР);
  • ЮУАЕС-3 (134 ТВЗ-WR, 29 ТВЗ-W – 29-та паливна кампанія);
  • ЗАЕС-1 (126 ТВЗ-WR – 31-ша паливна кампанія);
  • ЗАЕС-3 (84 ТВЗ-WR – закінчено 31-шу паливну кампанію, триває ППР);
  • ЗАЕС-4 (84 ТВЗ-WR – закінчено 31-шу паливну кампанію, триває ППР);
  • ЗАЕС-5 (163 ТВЗ-WR – закінчено 30-ту паливну кампанію, триває ППР).

 

Також важливо відзначити, що Ю.Недашковський ініціював внесення в нову Енергетичну стратегію до 2035р. важливе положення щодо поставок з одного джерела не більше 60% ядерного палива. 

Окрім постачання ядерного палива на АЕС України,  Westinghouse залучений до реалізації наступних проектів:

1) Локалізація виробництва компонентів для паливних збірок

2) Підвищення рівня безпеки АЕС

3) Збільшення потужності і ефективності АЕС

4) Енергетичний міст "Україна-ЄС".

 

Після зміни влади в Україні у 2019р., спостерігається повернення до стратегії Уряду М.Азарова щодо впровадження «замаскованого» поступового згортання програми з диверсифікації поставок ядерного палива. Так, спираючись на вигадані  звинувачення у корупції, Ю.Недашковський був звільнений з посади наприкінці 2019р. Після цього, фінансовий стан  НАЕК «Енергоатом»  різко погіршився. Внаслідок недолугої комерційної політики нового керівництва компанії з продажу е/е тільки з початку 2020р. НАЕК «Енергоатом» отримав 5,32 млрд. грн збитку, водночас, прострочена дебіторська заборгованість перед ним збільшується й вже досягла 23,5 млрд. грн. (13 млрд. грн. утворилося в 2020р.)

Внаслідок фінансових та організаційних проблем НАЕК «Енероатом»   відклав на невизначений терміни введення в експлуатацію стратегічно важливого для країни об’єкта – Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦCВЯП) та переніс реалізацію низки важливих заходів, шо передбачені Комплексною програмою підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ). Це ставить під реальну загрозу подальшу співпрацю з компанією Westinghouse, адже питання добудови ЦCВЯП тісно пов’язано з проектом диверсифікації поставок ядерного палива. Тому, є певні ознаки того,  що політика нового керівництва НАЕК «Енергоатом» попри гучні промови щодо співпраці з Westinghouse йде у «фарватері» інтересів РФ й спрямована на «тихий» саботаж диверсифікаційного проекту.  

 

Співпраця з компанією  Holtec International

Компанія Holtec International є ключовим партнером НАЕК «Енергоатом» у реалізації проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива ЦСВЯП. У 2015р. президент НАЕК «Енергоатом» підписав договір з цією компанією на розробку та впровадження технології поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Цей проект є надзвичайно важливим, оскільки він пов’язаний з диверсифікацією поставок ядерного палива компанією  Westinghouse та зниженням залежності від вивозу ВЯП до РФ, що дозволить Україні щорічно економити близько $200 млн. Цей стратегічний  проект успішно реалізовувався до моменту зняття з посади Ю.Недашковського. Наприкінці 2019р. рівень його готовності складав понад 80%. Планувалося введення в експлуатацію ЦСВЯП у першій половині 2020р., однак, після звільнення Ю.Недашковського й прихід нової управлінської команди в компанію ці терміни неодноразово змінювалися й наразі їх відтерміновано на невизначений час.      

У 2018р. НАЕК «Енергоатом» (Ю.Недашковський) та американська компанія Holtec International підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у використанні в Україні малих модульних реакторів SMR-160. Після 2026р. запланована можливість будівництва 6 реакторів цього типу на Рівненській АЕС, а в подальшому впровадити їх на інших майданчиках українських атомних електростанцій. Дана співпраця передбачає, що Україна стане європейським хабом для розповсюдження технології SMR-160 та забезпечить нові замовлення для вітчизняних підприємств.

 

 

Хронологія постачання ядерного палива Westinghouse

Період

Подія

Відповідальні особи

1992

Уряд України отримав від General Atomics (США) пропозицію - будівництво заводу по переробці високозбагаченого урану в низькозбагачений уран

Кравчук Л.,

Симоненко В.

1993

Компанія General Atomics запропонувала за 4 роки створити в Україні власне виробництво ядерного палива на основі спільного підприємства. Аналогічна пропозиція поступила від найбільшої американської компанії Westinghouse

Кравчук Л.,

Кучма Л.

1994

Ухвалено рішення сформувати протокол намірів про співпрацю з Westinghouse.

Масол В.,

Семенюк В.

1996

Міністерство енергетики США (DOE) та Міністерство енергетики України на основі Міжурядової угоди в галузі атомної енергетики затвердили проект кваліфікації ядерного палива для України.

Кучма Л.,

Марчук Є.,

Бочкарьов Ю.

1998

Енергоблок № 3 Південно-Української АЕС був обраний як пілотний проект для планового завантаження американським паливом, оскільки логістика стала об'єктивною і важливою складовою при виборі атомної електростанції

Шеберстов О.

2000

СтвореноЦентр проектування активних зон при Науково-технічний комплекс «Ядерно паливний цикл» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» для науково-технічну підтримку компанії Westinghouse у розробці тепловидільних елементів (твелів) і збірок для реакторів типу ВВЕР-1000, встановлених на АЕС України

Тулуб С.,

Недашковський Ю.,

Єрмілов С.

2005

Українські атомники вперше завантажили шість ТВЗ виробництва Westinghouse на Південно-Української АЕС

Недашковський Ю.

 

2006-2008

Плани впровадження на АЕС України ядерного палива нових модифікацій, зокрема ТВЗА-12 та ТВЗ-WR, вперше задекларовані документом «Енергетична стратегія України на період до 2030 року» (Постанова КМУ №436-п від 27.07.06), Указ Президента України № 156/2008.

Недашковський Ю.

 

2008

НАЕК «Енергоатом» та Westinghouse уклали перший комерційний контракт на постачання в 2011-2015 рр. ядерного палива.

Недашковський Ю.

 

2010

Завантажено 42 ТВЗ виробництва Westinghouse  на третьому енергоблоці Південно-Української АЕС

Недашковський Ю.

 

2011

Завантажено 84 ТВЗ виробництва Westinghouse на другому і третьому енергоблоці Південно-Української АЕС

Недашковський Ю.

 

2012

Виникли складнощі тестування американського ядерного палива через його апробацію в змішаній зоні із ТВЗ виробництва РФ. 

Відустня відповідальна особа[3]

2014

Початок агресії РФ. Державна інспекція ядерного регулювання України схвалила модифіковане ядерне паливо Westinghouse для подальшого використання на більшій кількості атомних електростанцій. Продовжено контракт між НАЕК«Енергоатом» та компанією Westinghouse на постачання ядерного палива для українських АЕС до 2020 р., згідно з яким паливні збірки будуть завантажені на два енергоблоки Південно-Української АЕС та на один блок Запорізької АЕС.

Недашковський Ю.

 

2018

Енергоблок № 3 Південно-української АЕС працює виключно на ТВЗ виробництва Westinghouse

Недашковський Ю.

 

2018

Підписано Доповнення від 27.01.2018 № 22 до контракту між компанією Westinghouse та ДП «НАЕК «Енергоатом», яким передбачено постачання ТВЗ-WR на період до 2025 року

Недашковський Ю.

 

2019

Енергоблок № 5 Запорізької АЕС став другим енергоблоком в Україні, який працює виключно на ядерному паливі американської компанії Westinghouse

Недашковський Ю.

 

2019

Два енергоблоки вітчизняних АЕС – ЮУАЕС-3 та ЗАЕС-5 – працюють винятково на паливі Westinghouse, ще чотири блоки мають змішану активну зону, в якій експлуатується паливо російського виробника – ТВЕЛ та збірки Westinghouse

Недашковський Ю.

 

2019

НАЕК «Енергоатом» – єдина у світі енергогенеруюча компанія, якій вдалося реалізувати проєкт з диверсифікації ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000

Недашковський Ю.

 

2019

У період з 2014-го по 2019 рік поставлено 24 партії по 42 ТВЗ виробництва Westinghouse для енергоблоків Південно-Української та Запорізької АЕС

Недашковський Ю.

 

І кв.

2020

Активна зона реактора енергоблока №2 Південно-української АЕС повністю сформована з паливних збірок модифікованої конструкції виробництва компанії Westinghouse.

Недашковський Ю.

 

2020

У 2020 році заплановано постачання шести партій ТВЗ виробництва Westinghouse (чотири партії – для Запорізької АЕС, дві – для Південно-Української АЕС). На цей час виконано 15% обсягів контракту, тобто відбулось постачання першої партії і лише для Запорізької АЕС.

Котін П.

2020

Підписано угоду між НАЕК «Енергоатом» та компанією Westinghouse про постачання ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-440 Рівненської АЕС.

 

Роботи виконуються відповідно до програми, яка була розроблена адміністрацією Недашковського Ю. і погоджена із головою Держатомрегулювання Плачковим Г.

Зеленський В. (підписант)

відповідальний Котін.П

 
 

Хронологія взаємодії НАЕК «Енергоатом» та Holtec Inc.

Період

Подія

Відповідальні особи

Січень 2015

НАЕК «Енергоатом» підписав з американською інжиніринговою компанією Holtec International договір на розробку та впровадження технології поводження з відпрацьованим ядерним паливом

Недашковський Ю.

Травень 2017

НАЕК «Енергоатом» в системі ProZorro оголосив тендер на будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)

Недашковський Ю.

Червень

2017

Кабінет Міністрів України затвердив проект спорудження ЦСВЯП.

Недашковський Ю.

Листопад 2017

Публічно дано старт будівництва ЦСВЯП

Недашковський Ю.

Грудень 2017

НАЕК "Енергоатом", фінансова установа уряду США Overseas Private Investment Corporation (OPIC) та Central Storage Safety Project Trust (CSSPT, обоє - США) підписали кредитну угоду на будівництво ЦСВЯП.

Недашківський Ю.

2018

Завершено перший етап випробувань обладнання Holtec International (США) контейнера HI-TRAC, призначеного для перевантаження та транспортування відпрацьованого ядерного палива

Недашковський Ю.

2018

НАЕК «Енергоатом» та американська компанія Holtec International підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у використанні в Україні малих модульних реакторів SMR-160. Після 2026 року заплановано побудувати 6 реакторів цього типу на Рівненській АЕС, а в подальшому впровадити їх на інших майданчиках українських атомних електростанцій. Дана співпраця передбачає, що Україна стане європейським хабом для розповсюдження технології SMR-160 та забезпечить нові замовлення для вітчизняних підприємств.

 

 

Недашковський Ю.

І квартал 2020

НАЕК «Енергоатом» повідомив, що усі будівельно-монтажні роботи на майданчику будівництва ЦСВЯП будуть завершені до кінця вересня 2020 року.

Недашковський Ю.

Листопад 2020

НАЕК «Енергоатом» оголосив[4], що ЦСВЯП буде введено у експлуатацію 22 грудня 2020р. Згодом компанія оголосила що це буде зроблено тільки у першому півріччі 2021р.

Котін П.



 
 

[1] На основі Міжурядової угоди в галузі атомної енергетики між США та Україною

[2] Очолював компанію з жовтня 2006р. по листопад 2007р.

[3] Недашківського Ю.О. було звільнено розпорядженням Уряду України від 20.08.2012р.

[4] Детальніше: http://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/ocil_nik_energoatoma_persij_puskovij_kompleks_csvap_bude_povnistu_gotovij_do_dna_energetika_22_grudna-46412

Поділитись