Оцінка діяльності НКРЕКП: очима громадян, ліцензіатів та експертів

Оцінка діяльності НКРЕКП: очима громадян, ліцензіатів та експертів

Центр Разумкова, в рамках проекту «Тарифна політика у сфері енергетики» провів соціологічне дослідження «Оцінка діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг».

Дослідження (завантажити тут) мало комплексний характер, проводилось у період із 9 грудня 2020 року по 14 січня 2021 року і об’єднало три цільові аудиторії: суспільство; ліцензіатів Нацкомісії, а також експертів із енергетики, економіки та соціального захисту населення. Таке інтегроване дослідження щодо діяльності НКРЕКП й здійснення тарифної політики можна вважати унікальним для України. 

В опитуванні взяли участь: загальносуспільна думка (2018 респондентів віком від 18 років, що проживають в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей); позиція господарюючих суб’єктів (опитано 227 респондентів, що представляють 156 ліцензіатів НКРЕКП, що здійснюють свою діяльність у 23 областях України та м. Києві; ставлення експертів (110 експертів у сфері енергетики та соціально-економічних проблем, що працюють у 17 областях України та м. Києві).

 

Головні результати:

1. Ставлення суспільства

Поточну тарифну політику вважають несправедливою 77,8% громадян України. На думку 48,1% респондентів  причиною цього є корумпованість членів НКРЕКП, крім того, 21,5% вважають що на Комісію здійснюється політичний вплив, а ще 15,7% опитаних думають, що захищати права споживачів Регулятору заважає низькій рівень професіоналізму.

Також 76,6% населення переконане, що тарифний Регулятор недостатньо захищає права споживачів й головною причиною цього є корумпованість членів НКРЕ КП. Так вважають 52,5% респондентів. 

 

2. Позиція ліцензіатів

2.1. Поточну тарифну політику вважають несправедливою переважна більшість ліцензіатів (70,0%). На їх думку причиною цього є корумпованість (40,3%) Членів НКРЕКП та політичний тиск (33,3%), що здійснюється на Регулятора. Також на думку суб’єктів господарювання, Нацкомісія недостатньо захищає інтереси і права споживачів (78%) і причиною цьому є також корумпованість членів НКРЕКП (40,4%) та політичний тиск (30,3%) на нього.

2.2. Професійність рішень членів НКРЕКП ліцензіати оцінювали за 6 критеріями (відображення реальних витрат; відсутність спотворень; відшкодування витрат; недискримінаційність; передбачуваність; простота і прозорість) і визначили їх в цілому незадовільним (у середньому 3,8 із 10 балів). Разом із цим, дана група опитуваних оцінюють корупційність НКРЕКП на рівні 6,3 балів із 10.

2.3. На думку значної частини суб’єктів господарювання, діючий склад НКРЕКП нездатний усунути недоліки у роботі енергетичних ринків (47,1%) й тому є необхідність реформування НКРЕКП (68,3%), зокрема шляхом повного перезавантаження складу членів Нацкомісії (49,3%).

 

3. Думка експертів

3.1. Більшість опитаних експертів (60,9%) вважають, що діючий склад НКРЕКП нездатний усунути системні недоліки у робот.

3.2. Професійність рішень членів НКРЕКП експерти, як і ліцензіати, оцінювали за 6 критеріями і визначили їх в цілому незадовільними (у середньому 3,5 із 10 балів). Разом із цим, дана група опитуваних вважає, що на Регулятора здійснюється політичний тиск (50%) і корупційність НКРЕКП оцінюють на рівні 6,7 балів із 10.

3.3. Переважна більшість (80%) опитаних експертів вважають, що існує необхідність реформування НКРЕКП з метою приведення тарифної політики до європейських підходів та забезпечення якісного обслуговування споживачів. Також 47,3% вважають, що слід скасувати крос-субсидіювання на ринку електроенергії.

3.4. Опитані експерти вважають що є необхідність у проведені повного перезавантаження складу Членів НКРЕКП (64,5%).

 

Загальні висновки

1. Суспільство, суб’єкти господарювання та експерти солідарні в тому, що НКРЕКП провадить несправедливу тарифну політику та недостатньо захищає інтереси споживачів.

2. Суб’єкти господарювання та експерти дуже близькі у своїх оцінках професійності рішень НКРЕКП, а також необхідності повного перезавантаження складу Членів Нацкомісії.

3. Між симпатіями виборців до Президента України та довірою до НКРЕКП прослідковується певна взаємозалежність. Серед громадян України, які не довіряють НКРЕКП 68% не довіряють Президенту України.

 

Поділитись