Україна на шляху до стабілізації ситуації у секторі ВДЕ

Україна на шляху до стабілізації ситуації у секторі ВДЕ

Глобальне поглиблення  кризових явищ на енергетичних ринках спонукає країни  впроваджувати програми економічного відновлення, стимулюючі заходи  підтримки енергетичного сектору, зокрема, виробників енергії з ВДЕ. В умовах кризи  сектор ВДЕ – чи не єдиний, який продемонстрував зростання, про що, зокрема, зазначає  Міжнародне енергетичне агентство – МЕА (International Energy Agency – IEA) у своєму звіті[1] за травень 2020р., прогнозуючи стійкість сектору ВДЕ до ринкових коливань і у прийдешньому 2021р.  Використання конкурентних переваг відновлюваної енергетики стимулює економічний розвиток та створення робочих місць, а також зменшення шкідливих викидів та впровадження інноваційних технології.

Україна є частиною світових процесів і доводить свою прихильність світовому «зеленому» тренду, здійснюючи енергетичний перехід та реформуючи енергетичний сектор за європейськими нормами.

Саме тому важливим було  досягнення  компромісу з інвесторами у «зелену» енергетику для того, щоб уникнути зростання боргів перед виробниками відновлюваної енергії, що неминуче могло призвести до банкрутства підприємств та численних судових позовів проти ДП «Гарантований покупець» та держави Україна.

Одним з невідкладних кроків на шляху до стабілізації сектору ВДЕ стало  підписання у другому читанні законопроекту № 3658[2] (Закон), який був розроблений Міненерго з метою імплементації «Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики» (від 10.06.2020, підписаного урядом та двома профільними галузевими асоціаціями). Законом, зокрема, передбачається впровадження механізму реструктуризації «зелених» тарифів, підвищення відповідальності виробників ВДЕ за небаланси, вдосконалення аукціонної системи підтримки ВДЕ.

Закон прийнято з урахуванням низки поправок, зокрема:

- скасування норми про щодо незмінності податкового законодавства  для сектору ВДЕ; ця поправка дає можливість запровадити акциз на «зелену» енергію, що може викликати занепокоєння у учасників ринку ВДЕ;

- можливість покриття за рахунок бюджету заборгованості перед виробниками електроенергії  за «зеленим» тарифом (до 20% від обсягу товарної продукції);

- окремі умови для підприємств «зеленої» металургії, для яких тариф на передачу електроенергії не буде включати витрати Оператора системи передачі ОСП (НЕК "Укренерго") на виплати за «зеленим» тарифом.

Інші положення Закону передбачають  зниження «зелених» тарифів:

- на 15% з 01.07.2020 р. (ретроспективно) для СЕС потужністю понад 1 МВт (введених в експлуатацію з 01.07.2015р. по 31.12.2019р.) та на 10% для СЕС  потужністю менше ніж 1 МВт; на 7,5% для  - ВЕС; на 2,5% - для СЕС і ВЕС, які введені  в експлуатацію з 01.01.2020р.;

- обмеження строків введення в експлуатацію нових СЕС шляхом зменшення «зеленого» тарифу на 50% починаючи з 01.08.2020 р.;

- встановлення граничного розміру «зеленого» тарифу для об'єктів, введених в експлуатацію до 01.07. 2015 р., зменшуючи його  до 52% ;

-  відповідальність за небаланси: 50% в 2021 р. і 100% починаючи з  2022р.; розмір допустимої похибки прогнозування складатиме для ВЕС – 10%, для СЕС – 5%;

- Оператор системи передачі (ОСП) визначений відповідальним за відшкодування обмеження «зеленої» генерації згідно з методикою, затвердженою Регулятором;

- вдосконалення процедури організації і проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки.

Окремої уваги заслуговує положення закону про розвиток розподіленої генерації ВДЕ, що є  запорукою сталого розвитку смарт громад та стимулювання зростання кількості прос’юмерів.

Прийняття закону є позитивним сигналом для учасників ринку та зацікавлених сторін, оскільки передбачає зобов’язання держави щодо  забезпечення повної та своєчасної оплати за вироблену електроенергію, а також повернення накопиченої заборгованості (станом на липень 2020р. складає понад 17 млрд. грн).

Варто зазначити і інші законодавчі документи, які буди нещодавно ухвалені з метою погашення боргів, а саме:   

-         Законопроєкт (Реєстраційний №2386) «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електроенергії» (підписаний 14.07.2020р.), завданням якого є врегулювання    питання кредиторської та дебіторської заборгованості, яка утворилася на оптовому ринку електроенергії до 01.07.2019р.

-         Постанова НКРЕКП від 11.07.2020р.  про перегляд  тарифу для ОСП (НЕК «Укренерго») на послуги з передачі електроенергії (збільшено до 240,23 грн./МВт*год; тарифу на диспетчеризацію (збільшення до 24,75 грн / МВт * год (без ПДВ).

Тим не менше, незважаючи на збалансованість положень Закону, залишається низка інвесторів, особливо власників сонячної генерації, які не готові прийняти узгоджене скорочення поданих тарифів і можуть вдатися до арбітражу. Існує також занепокоєння, що уряд не докладає достатньо зусиль, щоб включити декількох інвесторів, які згідно з умовами Закону можуть підірвати фінансову життєздатність їх проектів.

Отже, завдання полягає у тому, щоб держава продемонструвала свою надійність і чіткі правила гри, і забезпечила виконання прийнятого закону для того, аби:

 - відновити довіру інвесторів до галузі;

-  продемонструвати прозорий та чесний підхід до законотворчості, коли під загрозою опинилися інтереси держави та інвесторів;

-  дотримуватися принципів заявленого курсу енергетичного переходу відповідно до міжнародних зобов'язань, взятих нашою державою (Україна приєдналася до договору про створення Енергетичного Співтовариства, є учасником Договору до Енергетичної Хартії, двосторонніх угод про сприяння та взаємний захист інвестицій);

-  продовжувати енергетичний перехід та реформування енергетичного сектору у співпраці  з європейськими партнерами (проєкт розпорядження КМУ щодо започаткування енергетичного партнерства між Україною та ФРН[3])

Загалом прийняття Закону - це великий позитивний крок вперед, але недостатній для стабілізації сектора ВДЕ в Україні. Невідкладними для подальшого зростання відновлюваної енергетики, вдосконалення моделі ринку електроенергії та покращення інвестиційного середовища мають бути наступні заходи:

-      збалансоване функціонування усіх сегментів ринку електричної енергії, поступове зняття регуляторних обмежень, відхід від адміністративного управління;

-      відміна перехресного субсидіювання, вирішення питання з неплатежами за електроенергію; законодавче закріплення поняття «вразливого» споживача;

-      перехід до фінансової моделі покладання спеціальних обов'язків на державні компанії (ПСО) для нового оптового ринку електроенергії (і для сектора ВДЕ), яким передбачена компенсація цін на електроенергію для населення. Поступове  припинення дії ПСО з урахуванням всіх факторів, що складаються на ринку;

-      законодавче закріплення поняття «вразливого» споживача для надання адресних субсидій для запобігання тарифного навантаження;

-      модернізація мереж (інфраструктури) з метою впровадження smart grids (включаючи стимулююче тарифоутворення для розподільних компаній з метою залучення інвестицій для покращення технічного стану  мереж і підвищення якості послуг;

-      інтегрування об'єднаної системи України в ENTSOE для пожвавлення експортно-імпортних поставок електроенергії і надання можливості обрання постачальників, які надають послуги кращої якості за конкурентними цінами;

-      сталий економічний розвиток, оскільки стратегія енергетичного переходу передбачає залучення інвестицій.

Нагадаємо, експерти Центру Разумкова презентували власне аналітичне дослідження «Комплекс рішень для сталого розвитку ВДЕ в Україні», яке пропонує практичні кроки для сталого й ліквідного розвитку альтернативної енергетики в Україні, а також виконання усіх фінансових зобов’язань Держави згідно з чинним законодавством перед інвесторами на основі пошуку оптимального компромісу між ними та Урядом із врахуванням економічних й технологічних можливостей учасників ринку електричної енергії.



[1] Renewable energy market update. Outlook for 2020 and 2021. International Energy Agency. https://www.iea.org/reports/renewable-energy-market-update  Global Energy Review 2020. The impacts of Covid 19 crisis on global energy demand and CO2 emissions. https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020

 

[2] Проєкт Закону України №3658 від 15.06.2020р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69138

[3] Офіційний сайт Міністерства енергетики України http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245448128&cat_id=35109

 

Поділитись