Радіаційне забруднення Європи: аварія чи випробовування?

Радіаційне забруднення Європи: аварія чи випробовування?

Наприкінці червня засоби масової інформації активно обговорювали інформацію про підвищений радіаційний фон у Європейському Союзі.

Першими, на початку червня, радіаційну хмару зафіксувала Норвегія. Після цього Фінляндія, а пізніше і Швеція підтвердили інформацію сусідів. Зокрема Шведське управління радіаційної безпеки заявило, що у містах Вісбю (з 8 по 15 червня) та Стокгольмі (22-23 червня) було зафіксовано в атмосферному повітрі концетрацію ізотопів цезія-134, цезія-137, рутенія-103 та кобальта-60.

Про підвищений радіаційний фон на кордоні ЄС та РФ, також заявило і МАГАТЕ, але остаточної версії про джерело виникнення забруднення ніхто так і не повідомив. Відповідно до розрахунків Національного інституту здоров’я та навколишнього середовища Нідерландів, ізотопи надійшли до ЄС зі сторони РФ. Водночас, представники Російської Федерації, зокрема 03 липня, відкидають причетність своєї держави до радіаційного забруднення континентальної Європи.

Центр Разумкова провів власний аналіз та визначив кілька ймовірних сценаріїв події, що сталась.

 

Припущення №1: Аварія на одній із атомних електростанцій РФ

Технічний аналіз концентрації ізотопів свідчить, що відбулось пошкодження першого контуру ядерного реактора або паливного елемента.

Потенційно аварії могли відбутись на Ленінградській або Кольській атомних електростанціях, адже на останній експлуатуються блоки типу ВВЕР-440, які як і чернобильський РБМК відносяться до першого покоління реакторів радянського дизайну.

Причому аварійна ситуація ставалась на Кольській АЕС у лютому 1993 року, тоді через обледеніння ліній електропередач довелось швидкоруч зупиняти реактор.

Про невідповідність енергоблоків Кольської АЕС європейським екологічним стандартам активно заговорили у 2007 році під час зупинки АЕС Козлодуй в Болгарії, але тоді жодних дій по їх заміні влада РФ не виконала. Натомість, продовжила їх термін експлуатації ще на 15 років без проведення відповідної екологічної експертизи.

Окрім атомних електростанцій, аварійна ситуація потенційно могла статись і на державному підприємстві «Маяк» (виробництво компонентів ядерної зброї, зберігання відпрацьованого ядерного палива, утилізація радіоактивних відходів), яке розташовано у Челябінській області та було фігурантом незалежного журналістського розслідування у 2017 році під час радіаційного забруднення континентальної Європи.

 

Припущення №2: Плавуча АЕС «Академік Ломоносов»

Наприкінці травня 2020 року, Російською Федерацією було оголошено про початок експлуатації плавучої атомної електростанції «Академік Ломоносов», яка до того 6 місяців працювала у тестовому режимі.

Створення плавучих атомних електростанцій – це один з кроків російської стратегії по освоєнню Арктики, зокрема «Академік Ломоносов» потужністю 70 МВт вже другий місяць забезпечує електроенергією місто Певек, яке знаходиться в Чукотському краї і є найбільш віддаленим населеним пунктом північної частини РФ.

Враховуючи, що «Академік Ломоносов» є першим проектом плавучої АЕС, не виключено що в період експлуатації відбувались випробовування, під час яких сталась аварія з наступним викидом ізотопів і забрудненням країн ЄС.

Випробовування під час експлуатації, ймовірно були аргументовані бажанням РФ, знайти «слабкі місця» установки перед серійним виробництвом та продажем для інших країн. Над плавучими АЕС активно працюють і вчені КНР, які також претендують на освоєння арктичного регіону та Північного торгового шляху. Але перш за все, вони мають бути застосовані під час розгортання військових споруд та аеропорту на островах Спратлі у Південно-Китайському морі.

За розрахунками європейських вчених, застосування плавучих АЕС може бути конкурентом ТЕЦ при умові їх стійкості до землетрусів та цунамі, що ймовірно і випробовували на «Академік Ломоносов».

 

Припущення №3: Випробовування ядерної зброї

На фоні боротьби за лідерство у Арктичному регіоні, РФ постійно проводить командно-штабні навчання та випробовування нових видів озброєнь.

Тому і одним з припущень радіаційного забруднення країн ЄС – є результат випробовування ядерної зброї. В основу даної гіпотези покладено той факт, що 9 серпня 2019 року на ракетному полігоні ВМФ РФ в Ньонексі, неподалік від міста Сєвєродвінськ, пройшли невдалі випробовування крилатої ракети 9М730, яка у кодовій системі НАТО має назву Skyfall. Тоді відбувся вибух ракетного двигуна з наступним радіаційним витоком.

Окрім випробовувань ядерної зброї у повітрі, могли проходити випробовувань торпед у воді. Водночас, у період 18-23 червня, військове судно «Академік Александров» знаходився на півночі та виконував завдання по випробовуванню атомної торпеди 2М39, яка в класифікації НАТО має назву Сanyon.

Безумовно, потрапляння ізотопів у атмосферу під час підводних випробувань є сумнівним, але витік міг статись після підняття ураженої цілі на поверхню.

Ймовірно, про істинну причину інциденту ніхто не повідомить, але цілком очевидним є факт системного порушення РФ цивілізованих норм співіснування з іншими державами.

Поділитись