Модель вітчизняного ринку нафтопродуктів має бути перезавантажена

Модель вітчизняного ринку нафтопродуктів має бути перезавантажена

Модель вітчизняного ринку нафтопродуктів має бути перезавантажена, втім усі рішення мають бути обґрунтовані, доступно донесені до споживачів та максимально узгоджені із усіма учасниками ринку, для гарантування пропорційності та балансу інтересів кожного.

Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Максим Білявський за результатами модерації круглого столу «Ринок нафтопродуктів України: загрози та перспективи розвитку».

Він також наголосив на тому, що період коронокризи відкрив вікно можливостей, найвдаліший момент для продуманих змін. Серед них: стимулювання видобутку; створення системи мінімальних запасів нафти і нафтопродктів; відновлення роботи Одеського НПЗ та розробка проекту нового заводу із глибиною переробки не нижче 95%; прийняття програми по контролю за якістю та безпекою споживання нафтопродуктів; регулювання рівня акцизів, тощо.

Окрім цього, Білявський виділив п'ять акцентів поточної ситуації на ринку нафтопродуктів України.

  1. Ресурси, інфраструктура, ринок. Серед викликів: зменшення власного видобутку нафти, висока імпортозалежність, низький рівень диверсифікації, недостатня технічна оснащеність діючих НПЗ, несприятлива цінова кон’юнктура ринку, низька глибина переробки нафти, нездатність конкурувати з європейськими виробниками, наповнення ринку контрафактною продукцією.
  2. Економіка, інвестиції. Українською економікою щорічно на закупівлю нафтопродуктів витрачається близько $5млрд., або понад 45% від загальних витрат на імпорт енергоресурсів. Виведення валюти із національної монетарної системи призводить до щонайменше втрати фінансового ресурсу, який є потенційною інвестицією, мультиплікатором для розвитку суміжних секторів та зростання ВВП.
  3. Політика та безпека. Ринок нафтопродуктів є надто чутливий, будь-які зміни можуть бути використані політиками для маніпуляцій. Однак, ігнорування принципів міжпаливної конкуренції, балансу інтересів учасників ринку та диверсифікації постачань у середньостроковій перспективі зіграє проти національної економіки, споживачів та енергетичної безпеки держави.
  4. Скраплений газ, зелений курс, євроінтеграція. Збільшення обсягів його споживання напряму пов’язано із неспівставними доходами споживачів та цінами на альтернативні моторні палива, що є наслідком зростання імпортозалежності та втрати технічного потенціалу вітчизняної переробки. Неврегулювання питань екологічності та безпечності використання скрапленого газу максимально ускладнить приєднання України до фінансових програм ЄС, пов’язаних із Green Deal, електромобільністю та розвитком водневої енергетики. Таким чином, відбуватиметься поступовий відхід від євроінтеграційного вектору розвитку нашої держави.
  5. Рішення.

Організатор заходу - Українська енергетична асоціація, яка одна із небагатьох галузевих об’єднань запропонувало обговорити у професійному колі доволі складне і водночас стратегічне питання – це майбутнє нафтопереробного сектору, ринку нафтопродуктів та енергетичної незалежності нашої держави вцілому.

В обговорення загроз та перспектив розвитку галузі було почуто думку кожного учасника круглого столу, серед яких були: народні депутати України, представники Міністерства енергетики, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, виробники палива та ключові трейдери, експерти і аналітики.

Ключовими питання до обговорення були:

1. Аналіз ринку нафтопродуктів України та вітчизняної нафтопереробної галузі.

2. Виконання Стратегії національної безпеки України та рішень Ради національної безпеки і оборони щодо актуальних загроз національній безпеці, зокрема:

- щодо протидії монополізації стратегічних галузей національної економіки;

- щодо диверсифікації джерел постачання енергоносіїв та технологій.

3. Забезпечення населення паливом європейської якості.

4. Обговорення шляхів вирішення проблемних питань, законодавчих ініціатив та їх реалізації.

Аналізуючи існуючі негативні явища в енергетичному комплексі України, включаючи наслідки пандемії, - збалансований ринок нафтопродуктів має бути одним з головних чинників забезпечення енергетичної безпеки держави, оскільки визначає умови забезпечення країни паливом, що використовується в усіх стратегічних галузях економіки України. Це був головний лейтмотив діалогу. 

 

Головні тези діалогу

Юлія Підкоморна, Президент УЕА: «Щоб Україна та українці почувались в безпеці, ми повинні бути спроможними долати кризи та підтримувати економіку власними силами. Для досягнення успіху в нафтопереробці мають поєднатись три чинники: наявність сировини , справедливі податки та ринки збуту. Чим більше переробляємо - тим дешевший бензин чи дизпаливо. Чим менший акциз - тим дешевше пальне для споживача На початку незалежності Україна переробляла майже 60 мільйонів тон за рік. Після маніпуляцій Росії з постачанням сировини за період з 1991 по 2000 рік відбулось шалене падіння обсягів переробки до 8 мільйонів тон на рік.  Після потрапляння в залежність від російських компаній та їх нафти відбувся подальший занепад галузі, який призвів до того, що в Україні сьогодні ледь працюють всього 2 нафтопереробних підприємства з 7.

Ми перетворились на імпортозалежну країну.

Звичайно зміни відбуваються, ми майже повністю відмовились від російської нафти та маємо можливість забезпечити її постачання з різних країн.

А от питання податкового чинника та ринків збуту є проблематичним.

Діючі акцизні податки на пальне прямим чином впливають на вартість пального, обсяги споживання та  відповідно ринки збуту.

Через непропорційний акциз на скраплений газ, який постачається з Росії , з ринку витісняється український бензин. Частка скрапленого газу в структурі споживання зросла до 19%, а частка бензину зменшилась до 16%. Такий перекіс на ринку загрожує існуванню вітчизняної галузі через відсутність ринків збуту.

Щорічно імпортери закуповують пального на колосальні суми : $3-6 млрд.

За 10 років українці інвестували $50 млрд у закордоні НПЗ. З них тільки у 2019 році надійшло до Білорусі - $2,6 млрд, Росію - $1,4 млрд.

Вирівнюванням акцизу ми можемо домогтися здешевлення вартості бензину, відповідно відновленням попиту на нього , зменшенням залежності та збереженням виробництва. 

Іншими словами справедливий акциз – це дешевий бензин.

Пасивність у боротьбі за енергонезалежність призведе до чергової кризи в енергетиці.

Необхідно збалансувати ринок з урахуванням стану нашої економіки, купівельної спроможності та наявного виробництва. Ми маємо зберегти галузь, яка сукупно налічує близько 45 тис. працівників, та дає в бюджет  70 млрд.грн. податків в рік .

На нашу думку слід підтримувати саме законопроект № 4098. Він є найбільш оптимальним для  збалансованого вирівнювання ринку, здешевлення пального та  збереження робочих місць. І врешті для посилення позицій України.»

Олексій Мовчан, народний депутат, один із авторів законопроекту 4098: «Ми вважаємо, що питання збереження вітчизняного виробництва та енергонезалежності від країни-агресора зараз є вкрай актуальними.  Два тижні тому зареєстрований законопроект й ми бачимо деякі нерозуміння, який він викликає. Не всі розуміють в якому стані перебуває зараз галузь, ми намагаємся пояснювати депутатам та центральним органам виконавчої влади про кризову ситуацію та результати, які будуть досягнуті від його прийняття. Проте як важливо за умов гібридної війни, та додаткового падіння економіки через пандемію зберегти вітчизняне виробництво, а не сплачувати шалені суми за імпорту в тому числі і з Росії. 17 авторів цього законопроекту з різних фракцій підтримують прагнення врегулювання проблем на ринку та підтримують багато стейкхолдерів й учасників ринку».

Микола Колісник, начальник головного управління забезпечення функціонування нафтогазових ринків Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики: «Постачальники скрапленого газу для України зараз це Росія, Білорусь, Казахстан. Треба враховувати реальну ситуацію на ринку. Міністерство підтримує прагнення збалансувати ситуацію на ринку та надасть свій висновок щодо законопроекту №4098 найближчим часом. Остаточна позиція Міністерства енергетики наразі готується».

Олена Чайковська, державний експерт Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики: «Ринок нафтопродуктів є надто чутливий й позиція міністерства щодо зміни акцизів частково співпадає з позицією законопроекту. Але із врахуванням, що ми маємо бути в форватері відповідної угоди з Європейським Союзом та виважено підходити до будь-яких змін.»

Леонід Косянчук, представник компанії «Sunoil»: «Акцизний податок майже весь іде на будівництво доріг й треба відновити соціальну справедливість. Авто на скрапленому газу й на бензині однаково псують наші дороги. Тому має бути й однакова податкова позиція. Має бути якийсь зрозумілий баланс.»

Геннадій Рябцев, керівник спецпроектів НТЦ «Псіхея»: «Є стратегічні документи, в тому числі рішення РНБО щодо зменшення енергетичної залежності України та диверсифікації постачання енергоносіїв, не більше як 30% з одного джерела, які потрібно виконувати. Також ми маємо зобов’язання за Угодою з ЄС щодо щодо збалансування розмірів податків на нафтопродукти. На мою думку, до законопроекту №4098 автори не надали належного обгрунтування. На думку народних депутатів зростання акцизу має призвести до збільшення надходжень бюджету. Однак я вважаю, що це неправильно. Потрібно провести моделювання, яке точно покаже таке зростання. Треба враховувати, що зміни акцизів вплинуть на багато чинників, тому має бути більш зважений підхід для узгодження всіх політик.»

Руслан Ляпка, перший заступник Голови правління ПАТ«Укртатнафта»: «Сьогодні мова вже не йде про підтримку чи розвиток, а про порятунок галузі. Саме на це спрямований законопроект №4098. Саме на порятунок! Наші заводи почнуть скоро закриватися за існуючої ситуації, тому що зниження обсягів споживання бензину до 1,6  млн.т. з урахуванням наявності імпорту,  потягне зменшення  переробки до технологічного мінімуму чи взагалі зупинення виробництва. Першим може постраждати державний Шебелинський ГПЗ. А далі піде ланцюгова реакція по суміжним галузям: видобутку та транспортування. Ви ж це розумієте. Росіяни заробляють на нас надприбутки, оскільки продаж скрапленого газу в Польщу з урахуванням того, що вона знаходиться географічно далі ніж Україна та включає ще й логістичні затрати, здійснюється значно дешевше ніж Росія продає його Україні. Через пандемію коронавірусу знизились обсяги споживання, що призупинило і обсяги зростання споживання скрапленого газу. Інакше ми б вже в наступному році говорили про можливе закриття заводів. Тому для чергового занурення в процедури узгодження, яке ми проводимо останні 6 років і нічого не змінюємо вже не лишилось часу. Можливо чимось доведеться пожертвувати, але і всі наші зобов’язання перед ЄС щодо підвищення акцизів до європейських мінімальних рівнів: 359 Є/тон. на бензин та 330 Є/тон. на дизель треба співвідносити з нашими реальними можливостями та купівельною спроможністю українських громадян. Просто дискутуючи і нічого не роблячи ми лише втрачаємо ринок.»

Сергій Федоренко, директор нафтового дивізіону АТ «Укргазвидобування»: «Підтримую позицію колеги з Кременчуцького НПЗ. Хочу додати, що екологічний фактор зі скрапленим газом досить дискусійний, оскільки за  вимогами в газі значно перевищується допустима норма щодо вмісту сірки. Зниження цін на пальне, на бензин може з цим законопроектом досягти мінус 3-4 гривні. Ми за зближення та урівноваження позицій по акцизу.»

Валентин Землянський, незалежний енергетичний експерт: «Відновлення балансу для цін та акцизів– це й відновлення балансу для всіх виробників на ринку. Й нам потрібні зараз пропозиції, як же знайти компроміс.  Вперше за шість років влада показує, що може грати на ринку нафтопродуктів за ринковими правилами. Це крок на зустріч ринку. Й треба пам’ятати, що відновити галузь – це не так швидко., швидко можна лише  Це зруйнувати можна лише швидко. А відновити – це довго. Тому дійсно довго сперечатися й узгоджувати позиції у нас немає часу».

Олександр Сіренко, Головний редактор видання «Нафторинок», аналітик UPECO: «Сьогодні в України дуже вдалий час робити зміни. Світова криза зі зниженням споживання та падінням світових цін на нафту й газ, дозволяє здійснити вирівнювання чи збалансування  акцизів таким чином, щоб це не було критичним для споживача, але принесе користь для галузі. Європа збільшує використання електроавтомобілів. До моменту переходу на альтернативні види палива ми маємо рятувати вітчизняні заводи для власної економіки, тим більш, що зараз найзручніший час для цього.»

Дмитро Марунич, член правління УЕА: «За наш ринок будуть боротися. Особливо зовнішні постачальники. Тому якщо маємо такий вдалий момент для змін ринку, для збалансування акцизу й збалансування цін – то маємо не втратити його. Законопроект 4098 треба приймати – це нас шанс. Втриматись на плаву»

Присутні зійшлись у прагненні збалансувати позиції усіх гравців ринку нафтопродуктів для порятунку вітчизняної нафтопереробної галузі та розвитку ринку моторних палив вцілому.

Учасники круглого столу домовилися, що за результатами проведеного обговорення буде підготовлено спільний лист - звернення від імені організатора заходу-Української енергетичної асоціації до профільного комітету Верховної Ради.

 

Поділитись