Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні на 33% нижча, ніж в середньому по країнах ЄС

Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні на 33% нижча, ніж в середньому по країнах ЄС

Кінцева ціна електроенергії для промисловості в Україні є на 33% нижчою, ніж у середньому по країнах ЄС, зазначають в Центрі Разумкова. Це пов’язано з тим, що в ЄС значно вищі тарифи на розподіл та податки. До того ж фінансування генерації на інших ринках здійснюється з багатьох складових, а в Україні лише з оптової ціни.

Водночас, поточна ситуація на торгових зонах України та країн ЄС свідчить, що оптова ціна на електроенергію в Україні удвічі вища за котирування в сусідніх державах: Польщі, Румунії, Угорщині та Словаччині. Проте оптова ціна формується внаслідок торгових сесій на електронних біржах та не враховує витрат на постачання та оподаткування. При цьому, зниження котирувань електроенергії в країнах ЄС також пов’язано із введенням карантинних заходів та зменшення попиту до 20%.

Тому твердження, що міститься у деяких українських ЗМІ щодо високих цін на електроенергію для української промисловості порівняно з цінами індустріального сектору країн ЄС, відповідає дійсності лише в частині оптових цін. Уточнена оцінка кінцевої вартості електроенергії для європейських споживачів може бути здійснена лише наприкінці травня, після публікації Eurostat даних про ціни на роздрібному ринку.

 

За даними 2019 року, кінцева вартість електричної енергії для побутових споживачів України за методикою Eurostat складає 0,066 Євро/кВт год. Це на 24% менше, ніж в середньому по ЄС. Водночас, це на 6% більше за вартість ресурсу для російських споживачів. При цьому, вартість електроенергії в Білорусії вища за українську на 14%.

Водночас, з 29 березня ціна на українському ринку (сегмент ринок доби наперед) зросла з 1344 до діапазону 1543–1670 грн/МВт, тобто близько 20%. До такого ефекту призвела вимушена стратегія продажів Енергоатому.

Як зазначається у повідомленні Енергоатому: «Критична ситуація вимагає від Компанії прийняття всіх можливих заходів для забезпечення належного рівня безпечної експлуатації ядерних установок, що є безумовним пріоритетом у діяльності Енергоатому». Незадовго до цього Енергоатом в Господарському суді Києва відкрив справу за позовом НАЕК «Енергоатом» до держпідприємства «Гарантований покупець» (далі — ДП Гарпок) про стягнення боргу та штрафних санкцій на загальну суму близько 3 млрд грн за відпущену в лютому електричну енергію в рамках виконання спеціальних обов'язків.

На сьогоднішній день існують всі передумови для настання у найближчий місяць колапсу в енергетичному комплексі України.

Це спричинено кількома факторами.

За мінімальними оцінками, у 2020р. дефіцит коштів, необхідних для своєчасного виконання платіжних зобов’язань перед виробниками електроенергії за зеленим тарифом, складатиме 18 млрд.грн. В умовах глобальної економічної рецесії та відповідної девальвації гривні, дефіцит може перевищити позначку в 20 млрд.грн, що неодмінно позначиться на функціонуванні енергетичного комплексу України.

Запровадження надзвичайного стану по всій території України спричинило зміну графіка споживання і зменшило обсяг попиту на електроенергію до 15%. За таких умов, в окремі години (з 12 до 14) обсяг пропозиції електроенергії виробленої із альтернативних джерел може перевищуватиме попит в сегменті ринку «доби наперед». При цьому, через застосування карантинних заходів в Україні, відбуватиметься зменшення рівня розрахунків за спожиту електроенергію.

Перераховані вище обставини, поряд із обмеженнями, визначеними Положенням про покладання спеціальних обов’язків на ринку електроенергії, створюють додаткове навантаження на господарську діяльність НАЕК «Енергоатом», який і без цього має проблеми із фінансуванням програми капітальних ремонтів атомних енергоблоків.

Недосконалість законодавства, зокрема в частині запровадження балансуючого сегменту, призводить до щонайменше 200 диспетчерських перемикань на одну добу. Такий підхід до управління режимами роботи енергосистеми України призводить до підвищеного зносу застарілого обладнання та створює передумови для виникнення аварійних ситуацій.

Всі ці фактори стали наслідком швидкого наростання дебіторської заборгованості НАЕК «Енергоатом» та низької дисципліни її погашення. Все це створює гострий дефіцит обігових коштів для виконання елементарних фінансово-господарських операцій підприємства, зокрема, виплата заробітної плати та закупівля необхідних матеріалів для безпечної діяльності атомних електростанцій. Таким чином, НАЕК «Енергоатом», який є найбільшим генеруючим підприємством, перебуває у надкритичному стані.

До такого стану призвели економічно необґрунтовані низькі ціни на електроенергію для Енергоатому, який має найнижчий тариф у Європі й є головним донором генерації з ВДЕ. Саме через маніпуляції членів НКРЕКП з правилами ринку був створений дисбаланс на ринку, зокрема за рахунок: впровадження правил, які дозволяють продавати «повітря» на оптовому ринку електричної енергії; імпорту електроенергії з РФ і Білорусі.

Протягом листопада–лютого НКРЕКП вжило низку регуляторних заходів, що дозволили суттєво знизити оптові ціни на електроенергію з одночасним нанесенням збитків Гарантованому покупцю, Енергоатому, виробникам ВДЕ. Заходи приймалися без публічно оприлюднених розрахунків впливу.

Все це призводить до банкрутства основних «стовпів» енергетичної галузі: Енергоатому, Гарантованого покупця, підприємств теплової генерації та об’єктів ВДЕ.

Аби уникнути катастрофічної ситуації на ринку необхідні наступні кроки:

  1. Здійснити набор фахових кадрів на керівні позиції Міненерговугілля та НКРЕКП.
  2. Необхідно оздоровити економічну модель роботи енергоринку. Підтримання нездорово низьких цін приводить до колапсу в роботі Енергоатому, ТЕС, шахтарів. Без оздоровлення економічної моделі немає різниці хто буде отримувати збитки по ПСО: Енергоатом або Гарантований покупець. Перекинути обов’язки ПСО на Енергоатом це означає просто фінансово розвалити компанію.
  3. Після оздоровлення економічної моделі енергоринку вдосконалити механізм ПСО, зокрема, через лібералізацію торгівлі компанії НАЕК «Енергоатом»: прямі договори з ПУПами (постачальники універсальних послуг); — прямі довгострокові контракти з промисловими підприємствами; — збільшення частки реалізації на відкритому ринку; — досягнення прозорості у витрачанні коштів Гарантованого постачальника.
  4. Надати право Гарантованому покупцю реалізовувати електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, в сегменті двосторонніх договорів за середньозваженою ціною РДН-комісія оператора. Або за зеленими сертифікатами вище ціни РДН.
  5. Переглянути рівень цінових обмежень в нічний час (збільшення до 1,1 грн/кВт год) для надання можливості тепловій генерацій конкурувати між собою, за рахунок паливної складової в структурі ціни.
  6. Переглянути правила роботи учасників в сегменті балансуючого ринку з чітким визначенням філософії його функціонування, як ринку штрафних санкцій. Тобто, у випадку надмірного споживання ціна для купівлі небалансу має застосовуватися на рівні гранична годинна ціна на РДН+15%, а при недоспоживанні та продажу небалансу ціна має складати -60% від середньої ціни на РДН на дану годину.
  7. Запровадити механізм ринку допоміжних послуг.
  8. Заборонити застосування штрафних санкцій перед постачальниками універсальних послуг на період надзвичайної ситуації та на два місяці після цього.
  9. Вирішити питання кадрового забезпечення НЕК «Укренерго» та НАЕК «Енергоатом».
  10. Забезпечити кредитування з боку одного з державних банків для ліквідації заборгованості ДП Гарпок перед постачальниками електричної енергії.

Поділитись