Долати наслідки COVID необхідно через розвиток ядерної енергетики та ВДЕ

Долати наслідки COVID необхідно через розвиток ядерної енергетики та ВДЕ

Професіонали галузі, під час Energy Dialogues, переконались в наступному: 

1. Коронокриза стала справжнім стрес-тестом на міцність та гнучкість галузі. Очевидно, що своєрідний іспит пройдено, споживачі безперебійно були забезпечені енергоресурсами. Втім, були виявлені вади моделі ринку електроенергії. Тому сьогодні, як ніколи стоять дві стратегічні задачі. Найперше, це розробка і втілення конкретного плану дій щодо відновлення фінансової ліквідності ринку електроенергії та дієздатності її гравців. По-друге, створення надійних точок росту національної економіки, за рахунок зменшення імпортозалежності, збільшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, локалізації виробництва, створення робочих місць, тощо.

2. Країна гостро потребує комплексної програми розвитку економіки, частиною якої стане стратегія розвитку атомної генерації. Відсутність такого документу призводить до низькоефективних і недалекоглядних рішень, а також до зростання ризиків. Фінансове-економічне становище підприємств енергетичної галузі має безпосередній зв’язок із виконанням вимог безпечної експлуатації об’єктів критичної інфраструктури. Відтак, основними дороговказами державної політики мають бути: відновлення фінансового стану ДП НАЕК «Енергоатом», завершення реформи корпоративного управління, забезпечення синхронізації із ENTSO-Е та виходу на нові ринки. Особливу увагу слід приділити комплексу проблем щодо ресурсного забезпечення атомної енергетики.

3. ДП НАЕК "Енергоатом" є одним з найбільших та одним із ключових гравців на ринку електроенергії. Тому все, що відбувається із оператором АЕС має безпосередній вплив на ринок. Для створення конкурентного середовища, слід відійти від механізму товарного ПСО та перейти до механізму фінансового ПСО. Варіант, який сьогодні працює на ринку напевно один з найгірших, тому модель покладання спеціальних обов’язків має бути переглянута у відповідності до пропозицій Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

4. Україна як учасник Паризької кліматичної угоди протягом останніх років активно бере участь у вирішенні проблеми вуглецевих викидів. В умовах стрімкого розвитку альтернативної енергетики, як основного механізму для зниження викидів, питання ядерної галузі все одно залишається ключовим, хоча для багатьох і дискусійним. Проте чим далі, тим більше стає очевидним, що без атомної енергетики неможливе задоволення існуючих потреб в електроенергії та досягнення цілей низьковуглецевої енергетики. Саме тому відновлювальні джерела та атомна енергетика повинні бути партнерами, що прагнуть досягти єдиної цілі.

5. Безальтернативність ядерної галузі не викликає жодних сумнівів, однак розвиток альтернативної енергетики і, відповідно, енергетичний перехід має відбутись в рамках, які визначені Енергетичною Стратегією України до 2035 року. Експерти Української енергетичної асоціації впевнені, що у разі неврегулювання проблеми втрати фінансової ліквідності ринку електроенергії матимуть місце економічні та політичні наслідки.

Щодо ймовірних економічних наслідків, по-перше відбуватиметься зростання енергоємності економіки та енергетичної бідності українців. Це у середньостроковій перспективі призведе до збільшення витрат секторів економіки щонайменше на 30% і відображатиметься на зростанні кінцевих цін. По – друге, відбудеться виведення із експлуатації потужностей енергосистеми, зменшення експортних можливостей нашої держави на фоні зростання імпорту електроенергії із Білорусі та РФ. На фоні зменшення експорту та збільшення імпорту, починаючи із 2027 року, річна втрата ВВП складатиме від $9 млрд., а у 2040 році – $11 млрд. По-третє матиме місце втрата довіри інвесторів та кредиторів, значне зменшення надходжень іноземної валюти до державної скарбнички. Окрім цього, Україна втратить доступ до коштів ЄС та інших МФО, які спрямовані на трансформацію енергетичної галузі, Green Deal та розвиток водневої економіки.

Щодо ймовірних політичних наслідків, найперше – це ризик зростання соціальної напруженості в шахтарських регіонах, а також погіршення взаємовідносин із стратегічними партнерами через зростання імпортних поставок із Білоруської АЕС, яку байкотують країни Прибалтики та інші члени ЄС. По-друге, різке зниження рівня енергетичної безпеки України на фоні зупинки синхронізації вітчизняної ОЕС та ENTSO-E, що призведе до збільшення залежності нашої держави від Російської Федерації. Як результат, відбудеться згортання євроінтеграційного курсу та довгострокова консервація можливостей нашої держави з гідного подолання наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Поділитись