Оцінка виконання Енергетичної стратегії України: документ має бути посилено «водневим блоком»

Оцінка виконання Енергетичної стратегії України: документ має бути посилено «водневим блоком»

Наразі 2020р. перетнув свій екватор. Відтак, настав час для підведення попередніх підсумків виконання Енергетичної стратегії України на період до 2035р.[1] (ЕСУ), зокрема її першого етапу – реформування енергетичного сектору, який завершується наприкінці 2020р. Будучи безпосереднім учасником її написання у 2016-2017рр. та згадуючи велику кількість різноманітних заходів з метою розроблення енергетичної політики держави: круглих столів, засідань робочих груп, засідань профільного комітету Верховної Ради України та нарад на рівні профільного Віце-прем’єр-міністра України, зустрічей з представниками Єврокомісії, принагідно висловлюю подяку багатьом працівникам енергетичного сектору, державним очільникам, народним депутатам, представникам Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Групи підтримки України Єврокомісії, експертам і колегам за цінні рекомендації та підтримку, які зробили цей документ достатньо збалансованим і спрямованим на декарбонізацію економіки та переважаючий розвиток відновлюваних джерел енергії, що відповідає загальносвітовим тенденціям розвитку.

На виконання ЕСУ Кабінетом Міністрів України було затверджено План заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)[2] (План), який загалом нараховує 186 заходів за різними напрямами виконання стратегії. З метою аналізу стану виконання ЕСУ застосована наступна класифікація оцінки статусу виконання того чи іншого заходу:

  1. «Виконано» – повністю виконаний захід на строк виконання, зазначений в Плані або на дату аналізу;
  2. «Виконано частково» – не повністю виконаний захід на строк виконання, зазначений в Плані або на дату аналізу;
  3. «Виконується відповідно до встановленого терміну» – захід виконується, що підтверджується відповідною публічною інформацією і зазначений у Плані термін виконання заходу ще не настав;
  4. «Термін виконання ще не настав» – коли відсутня публічна інформація, що захід якимсь чином виконується і зазначений у Плані термін виконання заходу ще не настав;
  5. «Не виконано» – не виконаний захід на строк виконання, зазначений в Плані або на дату аналізу.

 

Рисунок 1. Оцінка стану виконання Енергетичної стратегії України на період до 2035р. на 1 серпня 2020р.

Аналізуючи отримані результати слід зазначити, що 105 (56%) із числа запланованих заходів першого етапу ЕСУ виконано повністю або частково, а також 39 заходів або 21% від загального числа, виконуються згідно встановленого терміну.

Разом з тим, викликає занепокоєння кількість невиконаних у зазначений термін заходів – 37, які складають 1/5 частину від їх загального числа. Причому, якщо порівнювати цю пропорцію на відповідну дату минулого року, то негативна тенденція навіть посилилася, оскільки рік тому аналогічний показник був на рівні 15% або 28 заходів. Це означає, що багато з тих заходів, які мали би бути виконані протягом 2019р. - першої половини 2020р., не було виконано.

За окремими напрямами ЕСУ, відсоток не виконаних заходів є значно вищим. Так наприклад за напрямом «Охорона навколишнього природного середовища», частка невиконаних завдань становить 43% або 6 з загальної кількості 14 запланованих. Ці дані свідчать, що минулорічне об’єднання двох міністерств у спільне Міністерство енергетики і захисту довкілля в умовах України не дало позитивних наслідків, а швидше навпаки, негативно позначилося на вирішенні питань з охорони навколишнього природного середовища, зокрема окреслених Енергетичною стратегією України. Тому нещодавнє схвалення урядового рішення про зворотній поділ такого не надто ефективного об’єднаного міністерства[3] є виправданим.

Серед найбільш важливих, але не виконаних заходів ЕСУ, слід окремо наголосити на таких:

  • Забезпечення виконання Програми-20/20 для ПАТ «Укргазвидобування» (щодо нарощення видобутку газу до 20 млрд. куб. метрів до 2020р.);
  • Забезпечення відсутності перехресного субсидіювання між різними категоріями споживачів;
  • Проведення конкурсного продажу ПАТ “Центренерго” та теплоелектроцентралей державного сектору економіки;
  • Розроблення довгострокової Програми розвитку ядерної енергетики;
  • Розроблення та прийняття рішень щодо запровадження стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу;
  • Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про відходи видобувної промисловості;
  • Розроблення та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для запровадження в Україні внутрішньої схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів та інших ринкових та неринкових інструментів скорочення викидів парникових газів відповідно до зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію;
  • Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Концепції розвитку газо- та нафтопереробної промисловості, ринку нафтопродуктів та газових палив України.

Слід також більш детально продемонструвати категорію «Термін виконання ще не настав». До неї віднесено 5 заходів, строк виконання яких обмежено 2020 роком, але наразі не існує публічного підтвердження, що такі заходи так чи інакше виконуються, що в принципі ставить під загрозу їх виконання. До цих, так званих «білих плям» виконання ЕСУ, належать такі:

  • Запровадження системи моніторингу якості палива та проведення перевірок учасників ринку щодо дотримання установлених вимог якості;
  • Проведення інвентаризації та створення єдиного реєстру діючих, закритих та покинутих об’єктів/місць розміщення відходів видобувної промисловості;
  • Дослідження доцільності та можливості залучення інвестицій для будівництва нових сучасних потужностей газонафтопереробки на території України;
  • Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту нового Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030р. з урахуванням результатів виконання Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2020р.;
  • Підготовка Національної доповіді з питань реалізації державної енергетичної політики.

Таким чином, поряд з відчутним прогресом у виконанні плану заходів за першим етапом енергостратегії, залишається достатньо великий перелік невиконаних важливих заходів, на чому має зосередитись профільне міністерство та інші відповідальні виконавці. Отже, в Міненерго, яке забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі держави, має бути посилена робота з координації та здійснення контролю над виконанням енергетичної політики та стратегічних документів галузі й суміжних галузей, що потребує кадрового та організаційно-розпорядчого посилення цього напряму державного управління галуззю.

Особливої уваги на сучасному етапі заслуговує координація роботи над підготовкою Національної доповіді з питань реалізації державної енергетичної політики України. Очевидно, що до розроблення цієї доповіді Міненерго має залучити потенціал академічних і освітніх установ, профільних асоціацій, експертів. Адже зі спливом трьох років з дати схвалення ЕСУ з’явилося декілька моментів, пов’язаних як зі стрімким розвитком технологій так і з появою нових та загостренню більш давніх викликів та загроз перед людством, які вже починають враховуватися у програмних документах Європейського Союзу. Зокрема, 8 липня 2020р. Єврокомісією було ініційовано Водневу стратегію для кліматично-нейтральної Європи[4] з горизонтом планування до 2050р. У цій стратегії значне місце відводиться й Україні у якості головного партнера від країн Східного партнерства. Зазначений вектор розвитку також має бути враховано і в процесі удосконалення Енергетичної стратегії України. Отже, ЕСУ має бути доповнена «водневим блоком». Оцінки впливу затяжної економічної рецесії внаслідок пандемії коронавірусу, яку ми не могли навіть уявити, та перспектив розвитку водневої енергетики мають бути застосовані в оновленій Енергетичній стратегії України для перегляду обсягів і структури прогнозного  енергетичного балансу країни, й прогнозних обсягів і структури виробництва електричної енергії.



[1] Схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 605-р Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Інтернет-ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/605-2017-%D1%80#Text

[2] Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 497-р Про затвердження плану заходів з реалізації етапу «Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)» Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність».

Інтернет-ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/497-2018-%D1%80#n15

[3] Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 425 Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади.

Інтернет-ресурс: https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-optimizaciyi-sistemi-centralnih-organiv-vikonavchoyi-t270520

[4] A hydrogen strategy for a climate-neutral Europe.

   Інтернетресурс: https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/hydrogen_strategy.pdf

Поділитись