Поточні виклики вимагають перегляду стратегій та компетенцій

Поточні виклики вимагають перегляду стратегій та компетенцій

- Скільки років співпрацюєте з Асоціацією корпоративних медіа у якості члена журі?

- Вперше із Президентом АКМУ Оксаною Тодоровою я познайомився у 2012 році, працюючи відповідальним секретарем корпоративного видання АТ «Укртрансгаз». Мене вразив креативний і творчий підхід Оксани, а також її масштабні експертні напрацювання, які були максимально ємко зібрані у чисельних книгах. Досвід Асоціації допоміг мені, у 2014 році в період нових викликів, вдосконалити інформаційну політику оператора газотранспортної системи. Після здобутих чисельних перемог на інформаційному фронті, у 2017 році, я удостоївся бути членом журі. Високо ціную можливість співпрацювати з АКМУ та персонально із Оксаною Тодоровою, оскільки Асоціація – це інтелектуальний банк сфери корпоративних медіа. Хто має доступ – той має унікальну інформацію та надможливості. Особисто мені, співпраця допомогає у щоденній роботі, зокрема краще відчути потреби споживачів інформації та надавати якісні консультації органам державної влади та бізнесу.

 

- Як за цей період змінились корпоративні комунікації? Які складові підсилились у цьому році?

- Корпоративні комунікації безумовно змінились, і цьому сприяло професійне спілкування учасників ринку, яке системно організовує команда АКМУ. Насамперед підвищилась якість подачі контенту, його візуалізація. Серед основних трендів, це максимальна орієнтованість на споживача інформації, інтегрованість людини у сам процес. Це сприяло тому, що зросла кількість успішних медіа-проектів. Тобто стало більше інформаційних продуктів, які сприймаються цільовими аудиторіями та отримують позитивний зворотній зв'язок.

 

- Які ідеї (та відображені цінності – наприклад, патріотизм, підвищення престижу професії, піклування, любов та інші) в корпоративних комунікаціях мали на Вас особисто вплив?

- Ми живемо у складний період, коли ідеали сім’ї, згуртованості, добра та любові руйнуються під впливом різних факторів, а підсвідома потреба у людей на ці блага залишається. Все інше, - це лише похідні. Тому нішою, яку варто заповнювати, зокрема і корпоративним медіа – це піклування в самому широкому розумінні цього слова. Наприклад, численні соціологічні дослідження Центру Разумкова показують, що після виборчої компанії 2019 року з кожним місяцем зростає кількість людей, які стурбовані за своє майбутнє. Причиною цьому є дефіцит саме інформації від працедавця та держави, що породжує міфи і страхи у громадян.

 

- Можете навести кілька прикладів. Які засоби та канали на Вашу думку найактуальніші й найсучасні, та мають найбільший вплив на аудиторію?

- Ми провели велике соціологічне дослідження, якраз на таку тему. Матиму честь поділитись окремими його результатами, під час панельної дискусії «Тренди-2021». Сьогодні, цілком є очевидним, що телебачення втрачає свою аудиторію. Цьому є декілька причин, одна із них це зменшення середнього віку споживача інформації, який віддає перевагу соціальним мережам та месенджерам.

 

- Які це тренди? 

Центр Разумкова системно досліджує настрої населення, уподобання українців та кон’юнктуру ділових ринків. Щодо сфери комунікацій, виділю топ-5 трендів, які матимуть місце у 2021 році. Перш за все зростатиме вибагливість та допитливість споживача інформації. Крайнє соціологічне дослідження показало, що 58,1% українців обиратиме ЗМІ з огляду наскільки цікаво поданий матеріал. По-друге продовжиться децентралізація каналів комунікацій та поступовий перехід споживачів інформації до першоджерел. У цьому зв’язку, для великих компаній важливим є перегляд комунікаційних стратегій. Свої позиції продовжить втрачати телебачення, інтерес до якого вже відсутній у 20% громадян. На цьому фоні продовжать нарощувати свою аудиторію та конкурувати між собою соціальні мережі (2018: 23,5%; 2020: 44,1%), месенджери (2020: 11,4%) та загальнонаціональні радіостанції (2018: 4,2%; 2020: 8,8%). Третім трендом стане зростання ролі корпоративних комунікацій. Цьому сприятиме значне збільшення інтересу українців до інформації носіями якої є рідні, друзі та колеги по роботі (2018: 17,9%; 2020: 23,4%). По-четверте, в наступному році зростатиме роль комунікацій з органами державної влади (GR), а також аналітичних підрозділів. Такий тренд одночасно пов‘язаний із низьким рівнем законотворчої діяльності та бажанням сектору реального бізнесу знайти гнучке рішення для виходу із економічної кризи, яка була спричинена пандемією COVID-19. П’ятим трендом стане подальший розвиток візуального контенту та гнучких інструментів його ретрансляції.

 

- Що потрібно покращити і чому навчатись, щоб відбувався подальший розвиток?

- Як на мене, важливо не знімати руку з пульсу громадської думки та настроїв населення. Тобто, неможливий подальший розвиток без чіткої зорієнтованості на бажання споживачів інформації.

 

- Які компетенції слід розвивати?

- Розвиток сучасних технологій, що трансформують реалії, вимагає від рівноправних учасників цього процесу таких навичок: швидкість реакції, неупередженість, прозорість та системний підхід. Тому з точки зору кадрового забезпечення фахівців, акцент потрібно робити саме на такі вміння.

Поділитись